Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року. Льотчик, командир ланки, командир ескадрильї 90-го гвардійського штурмового авіаційного полку (4-та гвардійська штурмова авіаційна дивізія, 5-й штурмовий авіаційний корпус, 5-та повітряна армія, 2-й Український фронт). Під час війни здійснив 186 бойових вильотів. За героїзм, мужність і відвагу, які проявлені під час льотних боїв німецько-радянської війни, 26 жовтня1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Член ВКП(б) з 1943 року.
По завершенні війни, 1948 року, закінчив вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. Протягом 1948—1964 років працював льотчиком-випробувачем, освоїв десятки типів літаків.
22 січня1969 року в Московському кремлі, перед урочистою зустріччю космонавтів молодший лейтенантрадянської арміїВіктор Ільїн обстріляв автомашину, в якій їхали космонавти, вважаючи, що в цьому автомобілі пересувався генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв (помилці сприяла деяка зовнішня схожість Берегового з Брежнєвим). Георгій Береговий був легко поранений уламками лобового скла, а водій, який був поруч з Береговим смертельно поранений.
Депутат Верховної Ради СРСР 8-го — 10-го скликань (1974—1989). Лауреат Державної премії СРСР (1981). Вів велику громадську роботу. 1978 року, як депутат, узяв участь і допоміг реабілітуватися в житті двічі засудженому (групове зґвалтування, грабунок) 28-річному жителю Єнакієвого Віктору Януковичу.
Впродовж 1972—1987 років — начальник Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна. 1987 року у званні генерал-лейтенант пішов у відставку.
Батько — Тимофій Миколайович Береговий (1888—1950), телеграфіст на Південно-Східній залізниці
Мати — Марія Семенівна Берегова (Ситникова) (1896—1974), викладала у школах та вищих навчальних закладах
Брат — Віктор Тимофійович Береговий (1913—1938), викладач Челябінського аероклубу, 1938 року був розстріляний, 1957 року реабілітований посмертно
Брат — Михайло Тимофійович Береговий (1918—2021), учасник Німецько-радянської війни, генерал-лейтенант
Дружина — Лідія Матвіївна Берегова (Беседовська) (1929—2006), викладач середньої школи і працівник Щолковського міського відділу народної освіти
Син — Віктор Георгійович Береговий (1951), професор авіаційного інституту у Москві
Донька — Людмила Георгіївна Єлисєєва (Берегова) (1956), художник-модельєр
Суперечливі та широко поширені легенди
«Займався в Єнакієвському аероклубі, разом з Федором Януковичем, батьком В. Ф. Януковича»[2].
Георгій Береговой до 1938 року був інструктором, потім керівником Єнакієвської секції авіамоделювання. 1941 року закінчив Ворошиловоградську школу військових льотчиків, з червня 1942 року льотчик на фронті, 26 жовтня 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
За офіційною версією, дід, Володимир Ярославович Янукович, перебрався на Донбасс у 1920-х роках із села Януки[3] (у 1919—1939 роках на території Польщі; знищене в роки війни). Отже, цілком можливо, що Федір Янукович (1923—1991) відвідував Єнакієвську секцію авіамоделювання. З іншого боку, не було офіційно спростовано інформацію (інтерпретацію архівних даних), що він був переселений до Єнакієвого лише після звільнення Білорусі влітку 1944 року, як спецпоселенець, у зв'язку зі звинуваченням у співпраці з німецькими окупантами на території Радошковичівського району[be] (Вілейська, тепер Мінська область)[4][5].
за інформацією журналіста Дмитра Гордона[6] є біологічним батьком колишнього президента України «В. Ф. Януковича»[7]. Про самого ж Берегового ходили чутки, що він є позашлюбним сином Леоніда Брежнєва[8].
В. Ф. Янукович народився 9 липня 1950 року. З 30 червня 1949 року Георгій Береговий — старший льотчик-випробувач в Державному льотно-випробувальному центрі імені В. П. Чкалова (Військове летовище «Чкаловський»)[9]. Немає жодного підтвердження (більш того, видається неможливим), що льотчик-випробувач Георгій Береговий у другій половині 1949 році мав якусь можливість зустрічі з Ольгою Леоновою (Янукович)[10][11] (наприклад, перебував у Єнакієвому), чи взагалі знав про її існування.
У місті Єнакієве встановлено бронзовий бюст та пам'ятна стела почесному громадянину міста, названий проспект та сквер ім'ям Георгія Берегового та Музей космонавта.
15 квітня2013 року, на честь 92-ї річниці від дня народження, урочисто відкрито бронзове погруддя Г. Т. Берегового на Алеї Воїнської Слави в Парку Вічної Слави міста Києва[17].
5 вересня 2023 року у місті Глобине перейменували вулицю Комарова на вулицю Георгія Берегового.
