Бережний Олександр Миколайович

Олександр Бережний
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Миколайович Бережний
Народження	8 грудня 1957(1957-12-08)[1]
	Ткварчелі, Республіка Абхазія[2]
Смерть	23 травня 2025(2025-05-23) (67 років)
	Київ, Україна[3]
Зріст	182 см
Вага	79 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1976—1980 «Динамо» (Київ) 97 (11) 1981 «Таврія» (Сімферополь) 6 (0) 1983—1984 СКА (Київ) 16 (3) 1987 «Зірка» (Кіровоград) 7 (0) 1987 «Дніпро» (Черкаси) 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1976—1979  СРСР 14 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олекса́ндр Миколайович Бережни́й (8 грудня 1957, м. Ткварчелі, Абхазька АРСР, Грузинська РСР, СРСР — 23 травня 2025) — радянський футболіст, універсал, міг зіграти у будь-якій ланці від захисту до нападу. Гравець збірної СРСР. Майстер спорту (1976).

Народився у шахтарському місті Ткварчелі,^[4] що знаходиться у Абхазькій АРСР, Грузинської РСР. З часом сім'я перебралася в місто Суходільськ Луганської області де Олександр почав займатися футболом. Згодом його запросили до краснодонської ДЮСШ звідки в 1973 році він потрапив до луганського спортінтернату. У Луганську його тренером був відомий футбольний фахівець В'ячеслав Першин.

Завдяки вдалим виступам у молодіжній збірній СРСР наприкінці 1975 року опинився у київському «Динамо», тренерський штаб якого саме почав проводити омолодження складу. З основного складу київського «Динамо» зумів потіснити відомого гравця Володимира Трошкіна. Кар'єра молодого гравця розвивалася доволі швидко і вже у 1976 він дебютував у національній збірній СРСР, яку на той час тренував Микита Симонян. А рік потому Бережний вже був основним гравцем київської команди, без котрого важко було уявити динамівський колектив. У складі київського «Динамо» він зумів завоювати численні титули, та найголовніше міг вирости у видатного майстра світового рівня, але через часті травми та порушення режиму був відрахований з команди в 1980 році.

Догравав у клубах Другої ліги чемпіонату СРСР.

Потім працював дитячим тренером в ДЮСШ «Зірка» Київ.

Помер 23 травня 2025 року^[5][6]

• Чемпіон СРСР: 1977
• Володар Кубка СРСР: 1978
• Володар Кубка сезону СРСР: 1977
• Срібний призер чемпіонату СРСР (2): 1976 (осінь), 1978
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1979
• Чемпіон Європи (U-18): 1976
• Бронза Спартакіади:1979

• Анатолій Демьяненко: «Гармонія гри» стор. 10. Київ. 1989 рік.
• Валерій Лобановський: «Нескінченний матч» стор. 343. Москва. 2009 рік.
• Олександр Бояренко: Енциклопедичний словник «Український футбол» стор. 3. Маріуполь. 2011 рік.

• Розмова з Олександром Бережним [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Статистика Олександра Бережного в єврокубках [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
• Олександр Бережний: Методами Лобановського не користуюся [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Представление соперника: «Єдність» Плиски (рос.)