У широкому сенсі — усі представники української політичної нації, тобто усі жителі України, вихідці з України та їх нащадки, що зберігають той чи інший зв'язок з Україною.
Рід Мачтетів походив з Англії, де свого часу якийсь Мансгед (таким був первісний варіант прізвища Мачтет) завербувався в армію короля ШвеціїКарла XII. Під її знаменами артилерист Манчтед (так тепер вимовлялося його прізвище) 1709 року брав участь у Полтавській битві та потрапив у полон. Через поранення він залишився на території України та одружився з українкою.
В автобіографії письменник зазначив: «Мій дід із боку батька був офіцером, гультяєм, головорізом, пристрасним авантюристом, який кинув дружину та сина (мого батька) і залишив їх у злиднях, але був чесною та незалежною людиною» .
Майбутній письменник народився 3 вересня 1852 року (за старим стилем) у Луцьку.
Залишившись у шестирічному віці без матері, Григорій Мачтет навчався та виховувався вдома під керівництвом німкені-гувернантки. 1861 року його віддали на навчання в Немирівську гімназію графа Потоцького. Тут він провчився до четвертого класу. 1865 року його виключили з гімназії, несправедливо звинувативши в прихильності до «польського духу» (насправді Мачтет тоді був завзятим українофілом). У радянський час на головному фасаді колишньої чоловічої гімназії було встановлено меморіальну дошку про те, що тут навчався Мачтет ::::::::::::::::читати далі
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царяПетра I, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини.
Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви
В 1936–1941 роках — директор створеного ним Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини. У роки німецько-радянської війни — консультант евакуаційних госпіталів, керував дослідженнями в Центральному госпіталі Радянської армії, вивчав проблему сепсису ран, розробляв нові засоби боротьби з ним.
Народився 27 листопада1926 в с. ВавиловеСнігурівського районуХерсонської округи (нині Миколаївської області). Через засніжені шляхи його батько дістався сільради, що знаходилась в сусідньому селі, лише через місяць після його народження. Секретар сільради в свою чергу припустився одразу двох помилок — записав поточну дату, як дату народження, і написав рік, котрий лише мав наступити, що призвело до існуючої дотепер плутанини з датою народження письменника, але допомогло йому врятуватись від відправлення до Німеччини в роки окупації.
Учасник 2-ї світової війни (1943–1945), був поранений, коли воював у лавах Радянської армії, демобілізувався в 1946. Закінчив екстерном 7 класів середньої школи, В 1946–1949 рр. — театральну студію при театрі імені І.Франка (місто Київ)..::::::::::::::::читати далі
Стів вважається одним із батьків революції персональних комп'ютерів, якій значно сприяли його винаходи в 1970-х роках. Він заснував Apple Computer (нині Apple inc.) разом зі Стівом Джобсом у 1976 році. У середині 1970-х він створив комп'ютери Apple I та Apple II. Apple II здобув неймовірно велику популярність і згодом став найрозповсюдженішим персональним комп'ютером 1970-х і початку 1980-х років.
У Стівена було кілька псевдонімів, а саме: «The Woz», «Wizard of Woz» і «iWoz» (каламбур; гра слів з iBook'ом та іншими продуктами фірми Apple). «WoZ» (скорочення від «Wheels of Zeus») — це ще й ім'я компанії, яку заснував Стівен. Він також створив початковий прототип класичної гри Breakout для Atari за 4 дні (відома як «Арканоїд»).
Відомий своїм характером інтроверта і його дратує власна популярність. В Apple Computer його називали також «Інший Стів» (відоміший Стів — це Стів Джобс (Steven Jobs). Ще Стіва звали...::::::::::::::::читати далі
Сергі́й Сергі́йович Проко́ф'єв (нар.11 (23) квітня1891(18910423), маєток Сонцівка — пом.5 березня1953, Москва) — український композитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7 симфоній та багатьох камерно-інструментальних творів, а також музики до кінофільмів. Лауреат Сталінської премії (1943, 1946 — тричі, 1947, 1951).
1909 року закінчив консерваторію як композитор із посередніми оцінками (головним чином через творчі непорозуміння з професурою, що дотримувалася академічного напрямку в музиці) і продовжив навчатися у консерваторії як піаніст у А. М. Єсипової.
1914 року закінчив консерваторію як піаніст зі своїм 1-м концертом для фортепіано з оркестром, отримавши найвищу оцінку та гран-прі — рояль. У консерваторські роки Прокоф'єв також займався диригуванням у Н. Черепніна, зав'язав дружні стосунки з Н. Мясковським і Б. Асаф'євим..::::::::::::::::читати далі
Походив з української шляхетської родини Ковалевських. Народився в сім'ї надвірного радника Петра Івановича Ковалевського. Крім Єгора, в родині вже було 5 синів і 4 доньки. Старший із братів, Євграф (згодом, у 1858–1861 рр. — міністр народної освіти), обрав справою свого життя географію і геологію. Перейняв захоплення брата і Єгор. Ковалевські мали репутацію суто патріархального, але привітного та гостинного сімейства, що серйозно ставилася до збереження культурних і наукових традицій свого роду. Двоюрідним дядьком Єгора був Василь Каразін, засновник Харківського університету.
Народився в с. Ярошівка Харківської губернії (тепер село Дергачівського району Харківської області, Україна). Спочатку здобув прекрасну домашню освіту. У 1825 році вступив до Харківського університету, де захопився лекціями П. П. Гулака-Артемовського. У 1828 році блискуче завершив навчання в університеті...::::::::::::::::читати далі
Народився в селянській сім'ї Килини Луківни Кухаренко та Петра Васильовича Кавалерідзе (Кхварідзе) — сина Васо Кхварідзе, нащадка грузинського князівського роду, якого в середині 19 століття привіз в Україну московський генерал Ладонський після закінчення Кавказької війни.
«Вели́кі украї́нці» — проєкт українського телебачення 2007—2008 рр., який поєднує у собі ток-шоу з інтерактивним опитуванням телеглядачів, а в міжпрограмний період — усіх громадян України щодо місця й ролі видатних державних і політичних діячів, військових, художників, учених, спортсменів, релігійних діячів тощо у національній і світовій історії.
Формат створено телекомпанією BBC, в оригіналі має назву 100 Greatest Britons («100 Великих Британців»), ставши не просто новим телешоу, а гучною загальнонаціональною акцією, яку реалізувало телебачення. Успішність проєкту забезпечила велику цікавість до нього інших країн, таких як Франція, Німеччина, США, Канада, Фінляндія, Нідерланди, Португалія, Чехія, Болгарія, Південно-Африканська Республіка тощо. У кожній країні проєкт, так чи інакше, продемонстрував певні особливості суспільства й мислення націй.
Програма виходила в сезоні 2007 — 2008 рр. на телеканалі Інтер у вигляді декількох ток-шоу тривалістю 1,5 — 3 години кожне у недільний прайм-тайм. До того ж у рамках суспільно-політичного проєкту «Свобода Савіка Шустера» (прайм, п'ятниця) анонсуються значущі події в рамках проєкту
Аудиторія, що відібрана за спеціальною соціологічною вибіркою компанією КМІС, представляла все населення України та мала право голосу під час ток-шоу. Підрахунком голосів як у студії, так і під час «народного голосування» опікувалася авторитетна компанія GfK, яка має багаторічний досвід соціологічних і маркетингових досліджень...::::::::::::::::читати далі