Берючевський Олексій Олексійович

	Олексій Берючевський
Особисті дані
Повне ім'я	Олексій Олексійович Берючевський
Народження	1 липня 1940
	невідомо
Смерть	14 вересня 2012 (72 роки)
	Казань, Росія
Громадянство	СРСР; Росія
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Олексій Олексійович Берючевський (рос. Алексей Алексеевич Берючевский; нар. 1 липня 1940 — пом. 14 вересня 2012, Казань, Росія) — радянський футболіст, нападник, футбольний тренер.

Життєпис

Розпочав виступати на дорослому рівні в 1958 році в складі казанської «Іскри» в класі «Б», провів у команді три неповних сезону. У 1960 році грав за «Прогрес» (Зеленодольськ), потім проходив військову службу і виступав за команду Приволзького військового округу^[1].

У 1964 році опинився в складі клубу вищої ліги «Крила Рад» (Куйбишев). Дебютний матч за клуб зіграв 11 червня 1964 року в Кубку СРСР проти донецького «Шахтаря» (2:1) і відзначився в ньому голом^[2]. За підсумками сезону команда стала фіналістом Кубку. Перший матч у класі «А» зіграв 15 червня, також проти «Шахтаря»^[3]. Всього у вищій лізі зіграв два матчі.

З літа 1964 року в протягом чотирьох сезонів знову виступав за казанський клуб, з 1965 року грав за «Рубін». У 1965 році став срібним призером першості РРФСР серед команд класу «Б». У початку 1966 року стало автором першого гола «Рубіна» в другій групі класу «А» в грі зі «Спартаком» (Нальчик). Загалом за казанський клуб зіграв у першостях СРСР 170 матчів та відзначився 43 голвми.

В останні роки кар'єри виступав за «Автомобіліст» (Житомир) та «Нафтовик» (Бугульма).

Після завершення кар'єри гравця працював у «Рубіні» тренером. У 1978-1979 роках — головний тренер.

Помер у Казані 14 вересня 2012 року на 73-му році життя^[4].