Бистриця (Надвірнянський район)
Би́стриця (до 1946 року — Рафáйлова; пол. Rafajłowa) — село Надвірнянського району Івано-Франківської області. Входить у Поляницьку сільську громаду. Назва7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Рафайлова Надвірнянського району перейменовано на село Бистриця і Рафайлівську сільську раду — на Бистрицька. ГербЩит перетятий золотим і лазуровим. У першій частині з лазуровою зубчастою главою зелене листя клена, дуба та калини в балку. У другій частині срібна риба із червоними плямами. ІсторіяУ польській історіографії село відоме передовсім за битвою під Рафайловою[pl], що відбулася в ході Першої світової війни у ніч з 23 на 24 січня 1915 року між польськими легіонами та російськими військами. За часів Другої Речі Посполитої Рафайлова входила до Станіславського воєводства. Тут був пост польської прикордонної охорони, яка у березні 1939 р. розстріляла полонених вояків Карпатської Січі.[1]
Загальна інформаціяНаселення села становить 1068 осіб, площа — 2,1 км². З районним центром село зв'язане автодорогою Надвірна — Бистриця. До складу сільради входять село Климпуші та селища Згари й Причіл. У селі розташовано три лісництва: Довжинецьке, Бистрицьке та Річанське. Бистриця розташована в горах і є популярною базою для гірських походів. У Бистриці є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитячий садок «Гуцулочка», бібліотека, будинок культури, лікарська амбулаторія, філія зв'язку. На території села зареєстровані дві церкви: УПЦ «Святого Юрія», отець Михайло Герилюк, та УГКЦ «Святого Юрія», отець Григорій Данчишин. ГеографіяРозташоване за 34 км від районного центру та 36 км від залізничної станції Надвірна. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська та її притоки — Салатрук і Довжинець, потоки Рафайловець, Добромирецький та Дзюрдзинець. На захід від села розташований перевал місцевого значення — Легіонів, на північний захід — заповідне урочище Салатрук та водоспад Салатручіль. Клімат
ТранспортТричі на день із Надвірної прибуває автобус. Вузькоколійна залізницяЛісовозна вузькоколійка Надвірна—Бистриця (33 км), шириною колії 760 мм, була побудована австрійською владою в 1897-01 рр. Потім були добудовані гілки на Довжинець (1902-03 рр., 10 км), Салатрук (1913 р., 9 км), Хрепелів (1904 р., 5 км) і Добошанку (1926 р.) Всі лінії були перешиті на 750 мм в 1947 р. Тоді ж бокові гілки були подовжені. Система сильно постраждала від повені в 1968 р. і була закрита, за винятком ділянки Бистриця—Салатрук, яка проіснувала до 1978 р. На лінії працювали паровози ПТ4, Гр і мотовози ТУ2МК і МУЗ-4.[2][3]
ТуризмБистриця фактично є останнім селом, де є цивілізація (магазини), перед підйомом у гори. Тому село є базовим пунктом для відправки у гори або поповнення запасів. Якщо рушати ліворуч із Бистриці, то можна потрапити на перевал Столи, хребет Довга—Плоска та Довбушанку. Якщо піти прямо через молдавський притулок, то виходиш на хребет Братківська під Чорну Клеву та під власне Братківську. Якщо піти праворуч, то через Боярин та Окопи виходиш до Пекла або прямо до полонини Рущина та хребта Сивуля. Природно-заповідний фонд
Церква Святого ЮріяДокладніше: Церква Святого Великомученика Юрія Переможця (Бистриця) ,_%D0%91%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg) Церква Святого Великомученика Юрія Переможця — хрещата в плані, однобанна, побудована з смерекових брусів, перекрита карбованою алюмінієвою бляхою (опасання, стіни і дахи над опасанням). До вівтаря прибудовано ризниці. Опасання розташоване на вінцях зрубів навколо церкви. Церкву почали будувати в 1922 році на місці попередньої та завершили в 14 жовтня 1924 року. У радянський період церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1183)[4]. У 1970 році покриття з гонту було замінене на бляшане. Використовується громадою Православної церкви України. В храмі з 2012 року служить о. Михайло Герилюк.[5][6][7] НародилисяАнастасія Хіминець (5 листопада 1928, до шлюбу Кузюк, псевдо «Тополя» і «Леся») — повстанська зв'язкова[8]. Галерея
Примітки
Посилання
Див. також
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
