До обласного та районного центру м. Івано-Франківськ — 19 км. Через село протікає річка Бистриця Надвірнянська, проходить територіальна дорога державного значення Т-09-06 Івано-Франківськ—Надвірна.У селі функціонує зупинка приміських поїздів, на залізничній лінії Івано-Франківськ-Рахів.
У село їздить комунальний автобус маршруту 58 з м. Івано-Франківська
Герб
Щит перетятий золотим і лазуровим. У першій частині тисове дерево (герб є промовистим) з чорним стовбуром та зеленою кроною, тонко облямованою червоним. У другій частині срібне ковадло, що супроводжується зверху двома протиоберненими срібними молотками із золотими рукоятками.
Історія
Вперше село згадується в історичних джерелах 4 лютого 1437 року[1]. Тисменичанці брали активну участь у Визвольній війні 1648—1654 років.
У Тисменичанах є загальноосвітня школа I—III ступенів, дитяча музична школа, дитячий садок «Їжачок», будинок культури, бібліотека. Жителів села обслуговують лікарська амбулаторія, пошта, ощадна каса. Село газифіковане, є вуличне освітлення.
На території села зареєстрована греко-католицька церква «Святої Параскеви», отець Михайло Цюрпіта та отець Юрій Гринчук. Також є Зал Царства Свідків Єгови в якому проводяться зібрання віруючих.
Відомі люди
Уродженці
В поселенні народились:
Горбейчук Дмитро Васильович — український вояк, учасник російсько-української війни. Загинув під час відбиття штурмових дій противника в районі населеного пункту Яковлівка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. 3 лютого 2022 року присвоїли звання Почесний громадянин Івано-Франківська.
Микола Іванович Пленюк — український військовик, хорунжий УПА, командир сотні 73 «Лебеді», провідник Лисецького районного проводу ОУН.
Шимановський Роман Володимирович - Командир відділення безпілотних авіаційних комплексів військової частини А4007. Загинув при виконанні бойового завдання у н.п. Мирноград (Донецька обл.) 3 лютого 2022 року присвоїли звання Почесний громадянин Івано-Франківська
Козак Володимир Петрович - Солдат прикордонної зенітно-ракетної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону. На захист України добровольцем пішов до "Гвардії наступу" у бригаду "Сталевий кордон" Державної прикордонної служби України. Помер у лікарні м.Золотоноша, Черкаської області.
