Богатський Олексій Всеволодович

|Посада=

Богатський Олексій Всеволодович
Народився	25 серпня 1929(1929-08-25) Одеса
Помер	19 грудня 1983(1983-12-19) (54 роки) Одеса
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	хімік
Alma mater	Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь	Органічна хімія
Заклад	ОНУ ім. І. І. Мечникова Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України
Посада	Ректор Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (з 1970 до 1975)
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор хімічних наук; академік Академії наук
Аспіранти, докторанти	Андронаті Сергій Андрійович Грень Андрій Іванович
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Нагороди

Богатський Олексій Всеволодович (25 серпня 1929, Одеса — 19 грудня 1983, Одеса) — український хімік‑органік; ректор Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (1970—1975), керівник лабораторії та дослідного заводу Інституту загальної та неорганічної хімії АН УРСР в Одесі, голова Південного наукового центру АН УРСР (1975), академік Академії наук УРСР (з 1976), директор Фізико-хімічного інституту АН УРСР (1977); доктор хімічних наук, професор;  лауреат Державної премії СРСР (1980).

Народився 25 серпня 1929 р. в родині професора Одеського державного університету В. Д. Богатского. Батько і мати — хіміки.  Середню освіту одержав в одеській школі № 57 (1936—1946), за винятком часів Другої світової війни, коли з батьками та колективом університету перебував в евакуації. 

З 1946 до 1951 рр. навчається на хімічному факультеті ОНУ за спеціальністю органічна хімія.

В університеті О. В. Богатський викладає з 1951 по 1983 р., тобто все життя. У ці часові рамки вміщається його неосяжна наукова і громадська діяльність, реалізується організаторський талант.

З 1951 по 1954 рр. О. В. Богатський — аспірант кафедри органічної хімії ОДУ.

1954 р. — захист дисертації на тему «Синтез и свойства стереоизомерных кротоновых кислот и их эфиров» для здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.

1954—1957 рр. працює в ОДУ асистентом.

1955 р. ВАК СРСР присуджує йому науковий ступінь кандидата хімічних наук.

1957—1958 рр. — старший викладач, доцент (1958—1969).

У 1962 р. йому присуджено вчене звання доцента.

1962—1970 рр. займає посаду декана хімічного факультету.

1967 р. — захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора хімічних наук на тему «Синтез некоторых алкоксисоединений на основе алкоксиалкилзамещённых малоновых и ацетоуксусных эфиров, ацетилацетонов и 1,3-диолов и изучение их стереохимии, свойств и превращений».

1968 р. — науковий ступінь доктора хімічних наук і вчене звання професора.

1968—1970 рр. — проректор з навчальної роботи.

1970—1975 рр. — ректор ОДУ.

За роки його ректорства постійно підвищувався рівень університетської науки та навчально-виховної роботи факультетів і кафедр, налагоджувались зв'язки з виробництвом, покращувалось матеріально-технічне забезпечення університету. Зріс авторитет ОДУ як значного, сучасного наукового і навчального закладу. З 1971 р. за ініціативою О. В.  Богатського виходило перше в СРСР спеціалізоване видання «Вопросы стереохимии»

У 1976 р. обрано дійсним членом Академії наук УРСР.

1975—1977 рр.він керує лабораторіями Інституту загальної і неорганічної хімії АН УРСР.

1977 р. — директор Фізико-хімічного інституту АН УРСР.

Помер О. В. Богатський в Одесі 19 грудня 1983 року. Похований на 2-му християнському кладовищі.

У 1984 р. його ім'я присвоєно Фізико-хімічному інституту АН УРСР.

• 3 ордени Трудового Червоного Прапора (1971, 1976, 1981),

• Звання "Заслужений діяч науки УРСР "(1979)

• Медалль ім. С. І. Вавилова.

• Премія ім. Л. В. Писаржевського АН УССР.

• Державна премія СРСР (1980), Лауреат.

• Державна премія України в галузі науки і техніки (1991) (посмертно).

Наукова діяльність О. В. Богатського була присвячена динамічної стереохімії, конформаційному аналізу гетероциклів, хімії фізіологічно активних речовин, хімії макроциклов. В 1960—1968 рр. науковець вивчав конфігурації і конформації гетероциклічних систем типу оксетанов, 2,3-діоксанів, 1,3-дітіанов, 1, 3, 2-діоксафосфорінанов. Відкрив каталітичну реакцію конденсації 1,3-гликолей з карбонільними сполуками і ефірами мінеральних кислот, що приводить до великого набору різноманітних гетероциклів. Розробив методи синтезу і вивчив структуру і комплексоутворюючі властивості макроциклічних поліефірів (краун ефіри) і поліциклічних амінополіефіров (криптандів). Спільно з співробітниками отримав (1974) і впровадив (з 1978) в виробництво перший оригінальний вітчизняний транквілізатор — феназепам.

• Алкоксисоединения XVIII. Конфигурация и конформации некоторых  2,5-диалкид-5-алкоксиэтил-1,3-диоксанов / А. В. Богатский, Ю. Ю. Самитов, Н. Л. Гарковик // Журнал органической химии. — 1966. — Т. 2, вып. 8. — С. 1335—1345.
• Стан і перспективи розвитку наукових досліджень у галузі хімії психотропних препаратів / О. В. Богатський // Вісник Академії наук УРСР. ­–1973. — № 2. — С. 12-21.
• Нові проблеми сучасної стереохімії / О. В. Богатський // Вісник Академії наук УРСР. — 1974. — № 12. — С. 16-28.
• Транквилизаторы. 1,4-Бенздиазепины и родственные структуры / А. В. Богатский, С. А. Андронати, Н. Я. Головенко. — Киев: Наук. думка, 1980. — 278 с.
• Progress in chemistry of synthetic macrocyclic complexones and their analogues / Proc. Indian Natn. Sci. Acad., A. — 1982. — Vol. 48, № 1. — P. 65-83.

• Алексей Всеволодович Богатский: биобиблиогр. указ. / Акад. наук УССР ; сост.: Н. Е. Ясиненко, Т. И. Олейникова ; вступ. ст.: С. А. Андронати, А. И. Грень, Г. Л. Камалов, Н. Г. Лукьяненко. — Киев: Наук. думка, 1986. — 102 с. — (Биобиблиография учёных УССР).
• Професори Одеського (Новоросійського) університету: біобібліогр. слов. у 4 т. / ОНУ ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка. — 2-ге вид., доп. — Одеса, 2005. — Т. 1 : Ректори. — С. 93-96. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.]
• В. А. Волков. Химики., Киев: «Наукова думка», 1984 (рос.)
• Експерт [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

• Г. Г. Єфіменко. БОГАТСЬКИЙ Олексій Всеволодович [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 310. — ISBN 966-00-0734-5.
• Одеський національний університет імені І. І. Мечникова [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]