Бойчак Іван Яремович

Бойчак Іван Яремович
Народився	16 січня 1921(1921-01-16)  Піддубці, Славутський район, Кам'янець-Подільська область, Україна
Помер	27 листопада 1972(1972-11-27) (51 рік)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	літературний критик
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь	кандидат наук
Нагороди

Іва́н Яре́мович Бойча́к (нар. 16 січня 1921(19210116), село Піддубці, нині Славутського району Хмельницької області — 27 листопада 1972, Київ) — український літературознавець, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1957). Член Спілки письменників України.

Народився 16 січня 1921 року в селі Піддубці (нині Славутського району Хмельницької області) в родині хлібороба. Закінчив Берездівську середню школу.

Працював наваловідбійником на шахті у Ткварчелі.

Із перших днів німецько-радянської війни пішов добровольцем до Червоної армії. Був командиром відділення морської піхоти на Чорноморському військовому флоті. Чотири рази поранено, тяжко контужено. Нагороджено орденом Червоного Прапора та медалями.

1946 року демобілізувався. Довгий час лікувався. Згодом працював у редакції районної газети.

1952 року закінчив філологічний факультет Одеського університету. 1955 року закінчив аспірантуру Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР. 1957 року захистив кандидатську дисертацію.

Багато років завідував відділом критики журналу «Дніпро». Зголом працював старшим редактором прози цього журналу.

1968 року підписав листа 139 українців Леоніду Іллічу Брежнєву з протестом проти судових процесів над молодими інтелектуалами Москви й України ^[1].

Помер 27 листопада 1972 року в Києві на 52-му році життя. Похований на Берковецькому кладовищі. На могилі пам'ятник — невисока прямокутна стела із сірого граніту, на якій зроблено напис: «Іван Бойчак. 1921—1972».

Від 1954 року систематично виступав із літературно-критичними статтями в газетах і журналах.

Автор нарису про творчість Павла Усенка — «Поезія комсомольської пристрасті» (1958).

Автор статей про Василя Симоненка, Івана Драча, Миколу Вінграновського та інших письменників. Своєю підтримкою «шістдесятників» викликав невдоволення літературного офіціозу.

• Бойчак Иван Ефремович 1921 г. р. [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт «Подвиг народа». (рос.)

• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 43.
• Гузар З. П. Бойчак Іван Яремович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 207.
• Павловська В. П. Бойчак Іван Яремович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 203.
• Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 275.
• Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 11.
• Сваричевський А. В. Іван Бойчак // Південно-Східна Волинь: наука, освіта, культура: Матеріали регіональної наукової краєзнавчої конференції. — Хмельницький; Шепетівка, 1995. — С. 41—42.
• Чхеидзе А. А. Записки дунайского разведчика / Предисловие Ю. Чернова. — 2-е издание, дополненное. — Москва: Молодая гвардия, 1984. — 174 с. [Архівовано 10 червня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.