Піддубці (Шепетівський район)
Підду́бці — село в Україні, у Берездівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 359 осіб. ГеографіяРозташоване на півночі колишнього Славутського району на лівому березі річки Кірчик, яка впадає в річку Случ. Походження назвиНайменування села Піддубці походить від його розташування в дубовому рідколіссі в минулому, основною породою дерев там був дуб. ІсторіяВперше село Піддубці-Малі було населено на пагорбі річки Кірчик. Зараз це урочище Болотяна. На цьому місці зараз знаходять різні речі: це і знаряддя обробітку ґрунту, серпи, кам'яні знаряддя. Речі, які були знайдено, тепер перебувають у сільському музеї. Піддубці згадуються в архівних документах 1585 року з судових актів втікаючих селян до князя Василя Костянтина Острозького. Село колись належало до Забаро-Корецького ключа. В 17 ст. була то власність князів Чорторийських, від них перейшло до князів Любомирських, а пізніше — до шляхтичів Малинських. У 19 столітті в селі 144 селяни і 745 десятин селянської землі, дерев'яна церква — Успенська. У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 12. Дворів 97, мешканців 578[2]. За переписом 1911 року до великої? земельної власності Малинських належало там 1593 десятин. Відносилось до Звягельського повіту, Волинської губернії. 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3]. З 1921 по 1939 рік за селом був кордон з Польщею. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.[4] 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району[5]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 176 чоловіків та 196 жінок[6]. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб[7]. Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 259 осіб, в тому числі дітей дошкільного віку — 29, шкільного віку — 30, громадян пенсійного віку — 124, працюючих громадян — 63. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
СимволікаЗатверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання. Герб є промовистим. ГербНа зеленому щиті два золоті жолуді з трьома листками, навколо них ще 5 таких же листків, 2:2:1. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ПІДДУБЦІ» і дата «1586». У гербі зашифрована назва села — дуб, від якого пішли менші, тобто піддубці. ПрапорУ центрі квадратного зеленого полотнища два жовті жолуді з трьома листками. В кутках полотнища по одному жовтому вертикальному дубовому листку. Уродженці
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia