У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Боклан.
Станісла́в Володи́мирович Бокла́н (нар. 12 січня 1960, Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український актор театру та кіно. Заслужений артист України (2006), Народний артист України (2016). Старший брат актора Миколи Боклана.
Життєпис
Народився 12 січня 1960 року у селі Брусилів на Житомирщині.
У 1984 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, (курс Б. Ставицького).
Після інституту працював у Донецькому обласному драматичному театрі (Маріуполь). Деякий час викладав в Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Найяскравіші ролі актора того часу:
- К. Маньє «Шукайте жінку» (Блез);
- С. Мрожек «Танго» (Артур);
- Ж. Соважон «Чао» (Венсан);
- А. Чехов «Чайка» (Треплев).
З 1994 по 2020 рік був актором Київського Молодого театру[2]. У 2018 році був членом журі «Ліги сміху».
Фільмографія
Рік
|
|
Українська назва
|
Оригінальна назва
|
Роль
|
1992—2005 |
с |
Тарас Шевченко. Заповіт |
|
Генерал Дульбет
|
1994 |
с |
Американський блюз |
Американский блюз |
Thug #4
|
1995 |
ф |
Страчені світанки |
|
Михайло
|
1995 |
ф |
Репортаж |
Репортаж
|
1995 |
ф |
Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені |
|
вояк УПА
|
2000 |
ф |
Нескорений |
|
козак
|
2001 |
с |
Провінціальний роман |
|
Микола Миколайович Миколаєнко
|
2001 |
с |
Слід перевертня |
След оборотня |
Сева Круглов
|
2002 |
с |
Лялька |
Кукла |
Джарданов Август, майор
|
2002 |
с |
Право на захист |
Право на защиту |
слідчий
|
2004 |
с |
Небо у горошок |
Небо в горошек |
архітектор
|
2004 |
с |
П'ять зірок |
Пять звезд
|
2005 |
ф |
Братство |
Братство |
Генерал Дульбет
|
2005—2006 |
с |
Сестри по крові |
Сестры по крови |
Петров, слідчий
|
2006 |
с |
П'ять хвилин до метро |
Пять минут до метро |
Павло, суперник Лещинського
|
2006 |
тф |
Леся+Рома. Не наїжджай на Діда Мороза! |
|
2007 |
тф |
Зоряні канікули |
Звёздные каникулы |
батько Маші і Гоші
|
2007 |
с |
Дев'ять життів Нестора Махна |
Девять жизней Нестора Махно |
Антонов-Овсієнко
|
2007 |
ф |
Рік золотої рибки |
Год золотой рыбки |
Вельянович
|
2007 |
с |
Серцю не накажеш |
Сердцу не прикажешь |
Антон, батько Андрія
|
2008 |
ф |
Здивуй мене |
Удиви меня
|
2008—2009 |
с |
Зачароване кохання |
Колдовская любовь |
начальник міліції
|
2008 |
тф |
Антиснайпер |
Антиснайпер |
слідчий прокуратури
|
2008 |
тф |
Антиснайпер 2: Подвійна мотивація |
Антиснайпер 2: Двойная мотивация |
слідчий прокуратури
|
2008 |
ф |
Донечка моя |
Доченька моя |
Євгеній Михайлович Курильський
|
2008 |
с |
Адреналін |
Адреналин |
Майор УБОП
|
2008 |
ф |
Як знайти ідеал |
Как найти идеал |
Михайло Юрійович
|
2008 |
с |
За все дякую тобі 3 |
За всё тебя благодарю 3 |
Ігор Георгійович
|
2008 |
ф |
Тривожна відпустка адвоката Ларіної |
Тревожный отпуск адвоката Лариной |
Станіслав Петрович Жихар
|
2008 |
с |
Абонент тимчасово недоступний |
Абонент временно недоступен |
слідчий
|
2008 |
ф |
Новорічна Сімейка |
Новогодняя семейка |
Іван Миколайович Ізвєков
|
2009 |
ф |
Індійське кіно |
Индийское кино |
Леонід, батько Оксани
|
2009 |
с |
Не самотні |
Неодинокие |
Іван Кошкін
|
2010 |
ф |
Мисливці за караванами |
Охотники за караванами |
Петро Степанович, комбат
|
2012 |
ф |
Матч |
Матч |
бургомістр Києва
|
2013 |
ф |
Поводир, або квіти мають очі |
|
кобзар Іван Кочерга
|
2014—2018 |
с |
Коли ми вдома |
|
Григорій, пенсіонер
|
2015 |
ф |
Незламна |
|
Михайло Юрійович, батько Людмили Павличенко
|
2015—2019 |
с |
Слуга народу |
|
Юрій Іванович Чуйко, прем'єр-міністр України
|
2016 |
с |
Запитайте у осені |
Спросите у осени |
Валерій
|
2016 |
с |
Центральна лікарня |
|
Володимир Началов, головний лікар
|
2016 |
с |
Століття Якова |
|
Яків Платонович Мех (літній)
|
2016 |
ф |
Слуга народу 2 |
|
Юрій Іванович Чуйко, Екс-прем'єр міністр України
|
2017 |
ф |
Межа |
|
Крулл, український мафіозі
|
2017 |
ф |
Правило бою |
|
Скульський, кримінальний авторитет
|
2018 |
с |
Сувенір з Одеси |
|
Вася Тищенко (у зрілому віці)
|
2018 |
ф |
Я, ти, він, вона |
|
сусід
|
2019 |
с |
Захоплення |
Захват |
майор Василь Матяш, командир загону
|
2019—2021 |
с |
Кріпосна |
Крепостная |
поміщик Петро Червінський
|
2019 |
с |
Кровна помста |
Кровная месть |
Кирило
|
2019—2021 |
с |
Папік |
|
Дід, Олександр Миколайович Меркулов
|
2019 |
ф |
Передчуття |
|
Петро Сологуб
|
2019 |
с |
Принцип насолоди |
|
Артем Єфремов, начальник відділення поліції Одеси
|
2020 |
с |
Рідня |
|
Віталій Леонтійович, чиновник з мерії
|
2021 |
ф |
Нереальний КОПець |
|
Петро Бурундяк
|
2021 |
ф |
Пульс |
|
Віталій Сорочан, тренер
|
2021 |
мф |
Гуллівер повертається |
|
Генерал Блефуску (український дубляж)
|
2024 |
ф |
Крашанка |
|
Іван Забіяка, батько, залізничник на пенсії
|
2024 |
ф |
Потяг у 31 грудня |
|
провідник Микола Іванович
|
Телебачення
Театральні ролі
На виставі «Я, Феєрбах!» за Т. Дорстом був асистентом режисера.
Державні нагороди
- Орден «За заслуги» III ст. (10 вересня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток кіномистецтва, вагомі творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Дня українського кіно.[3]
- Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[4].
- Заслужений артист України (18 серпня 2006) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 15-ї річниці незалежності України[5].
Нагороди й номінації
Примітки
Посилання