Болдирєв Олег Олександрович
Олег Олександрович Болдирєв, також відомий як Мартин Брест[4] (нар. 20 жовтня 1980 року, м. Горлівка, Українська РСР) — військовий письменник, ветеран російсько-української війни, волонтер, блогер і публіцист. ЖиттєписНародився 1980 року в Горлівці. Першу вищу освіту отримав у Київському Політехнічному Інституті за спеціальністю «Електричні системи та мережі»[5]. З 15 років працював, спочатку як учень слюсаря, після отримання технічної освіти інженером оперативно-режимної служби ДП «Укренерговугілля». Пізніше шість років працював у провайдері ПрАТ «Датагруп», де дійшов до старшого інженера служби експлуатації. Паралельно отримав другу вищу освіту в Київському Національному Економічному Університеті ім. Вадима Гетьмана за спеціальністю «Економіка підприємства». Взимку 2014 року почав працювати в «Samsung Electronics Ukraine Company» начальником групи «support & helpdesk»[6]. Коли почалася війна, тривалий час займався волонтерством. Був мобілізований у шостій хвилі в 2015 році та брав участь у російсько-українській війні до 2016 року включно. Служив у ЗСУ, 72 ОМБр[7]. Під час служби в зоні АТО постійно публікував дописи на Facebook (наприклад, серія «АТО в Средиземье»), ставши з часом популярним блогером. Друга рота 41 ОМПБ з його подачі отримала назву ельфійської. У травні 2016 підрозділ Мартина Бреста підбив БМП бойовиків, але цю заслугу командування приписало іншому підрозділу. Після того, як бійці висловили обурення в соцмережах, ротному «ельфів» Василю Коряку подзвонив 5-ий президент Петро Порошенко і привітав його[8][9][10][11][12]. Демобілізувавшись, Олег Болдирєв працював ведучим в «Армія FM» на Центральній Телерадіостудії Міністерства Оборони України та почав роботу над першою книгою[13][14][15]. З 2017 по 2019 роки Мартин працював в Департаменті патрульної поліції на посаді старшого інспектора з особливих доручень та отримав звання лейтенанта поліції. З 2019 по 2021 роки був начальником відділу інформаційної підтримки Міністерства охорони здоров'я України. З 2021 — менеджер проєктів Державного концерну Укроборонпром[16][17]. НагородиПід час служби нагороджений відомчими відзнаками «Знак Пошани» та «За зразкову службу». ТворчістьПовернувшись з війни, Мартин Брест почав роботу над своєю першою книгою про війну — «Піхота». Вона вийшла в 2017 році у видавництві «ДІПА», за перший рік було продано більше 4000 екземплярів[18][19]. У 2017 році Мартин разом із Віктором Трегубовим, Сержем Марко та іншими став співавтором книги «14 друзів Хунти»[20][21]. У 2019 році вийшла друга частина його книги під назвою «Піхота 2. Збройники»[22]. У тому ж році на Книжковому Арсеналі вперше був представлений ветеранський намет, де продавалася література виключно військової тематики, в тому числі і всі книги Мартина Бреста[23][24]. У 2020 році вийшла заключна частина трилогії «Піхота 3. Терикони». Уперше серед персонажів книги з'явилися вороги та їх недовгі, але складні відносини з життям. Тоді ж Мартін почав писати та видавати книги, написані у жанрі військово-політичної сатіри, наприклад, «Вєрочка: секретар президента». Загальний тираж книг складає біля 27 тис. проданих примірників. Політична діяльністьВесною 2019 року Мартин вийшов з лав патрульної поліції та приєднався до політичної партії «Європейська Солідарність». Після його перемоги в праймеріз, керівництво партії поставило його на 48-е місце в списку партії на позачергові парламентські вибори 2019 року[25][26][27][28][29][30][31][32]. Проте, дізнавшись про свій номер, Мартин заявив про вихід зі складу партії та відмовився брати участь у парламентських виборах[33][34][35]. БлогерствоПсевдо «Мартин Брест» взяв з художнього фільму «Достукатись до небес» — ім'я одного з головних героїв. Персонаж Мартін Брест у виконанні Тіля Швайґера в свою чергу названий на честь американського кінорежисера Мартіна Бреста[36]. Станом на липень 2022 року має біля 90 000 підписників у Facebook[37]. За останні 4 роки Мартин Брест регулярно потрапляє в Топ-20 блогерів за рейтингом ICTV. Так, в 2017 році він зайняв 6 місце серед усіх українських блогерів[38][39]. Особисте життяОдружений, виховує двох синів[6]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
