Бомбардування Ізраїлем посольства Ірану в Дамаску
33°30′14″ пн. ш. 36°15′38″ сх. д. / 33.503888888889° пн. ш. 36.260444444444° сх. д. 1 квітня 2024 року ізраїльська військова авіація знищила будівлю іранського консульства, що розташована поруч із посольством Ірану в Дамаску, Сирія,[5][6] убивши 16 людей, у тому числі старшого командира сил Кудс Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) бригадного генерала Мохаммада Реза Захеді та сімох інших офіцерів КВІР. В результаті обстрілу також були вбиті двоє цивільних.[7] Авіаудар стався в період загострення напруги між Ізраїлем та Іраном, а також на тлі війни Ізраїлю та ХАМАСу та конфлікту Ізраїль-Хезболла. Більшість країн і міжнародних організацій засудили напад. 13 квітня 2024 року Іран відповів на атаку ракетами та ударами з безпілотників по Ізраїлю.[8][9][10][11] Іран стверджував, що першочерговими цілями атаки є військові бази, з яких була здійснена атака на їх консульство.[12][13] Перебіг атаки1 квітня 2024 року будівлю консульства Ірану, яка примикала до будівлі посольства Ірану в Дамаску, було знищено ізраїльським авіаударом. Посол Ірану Хосейн Акбарі стверджував, що будівлю консульства "було обстріляно шістьма ракетами з ізраїльських бойових літаків F-35".[14] The Guardian заявила, що відповідальність за напад несуть ізраїльські військові літаки. [15] The New York Times (NYT) заявила, що чотири ізраїльські чиновники анонімно підтвердили відповідальність Ізраїлю за атаку. [16] Імовірно, основною метою атаки був командувач силами КВІР бригадний генерал Мохаммад Реза Захеді, який був убитий під час атаки. Як пише The Guardian, Захеді був критично важливою фігурою у відносинах між Іраном і Хезболлою. [17] [18] NYT повідомило, що анонімне джерело з Корпусу вартових революції повідомило, що удар був націлений на зустріч між представниками іранської розвідки та палестинськими бойовиками, включаючи лідерів Палестинського ісламського джихаду, які обговорювали війну в Газі. [19] На кадрах і фотографіях із зони навколо консульства після нападу видно значні пошкодження, вогонь і дим. [14] Іранські ЗМІ повідомили, що будівля була повністю зруйнована, а посол і його сім'я, які проживали в сусідньому посольстві, не постраждали. [20] Будівля посольства Канади з іншого боку будівлі консульства також була пошкоджена в результаті нападу, принаймні деякі з її вікон були знищені. Посольство було закрито з 2012 року через громадянську війну в Сирії, хоча воно все ще належить уряду Канади. [21] СмертіЗагалом було вбито 16 осіб, у тому числі сім солдатів Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), п’ять підтримуваних Іраном ополченців, один бойовик Хезболли, один іранський радник і двоє цивільних. [7] Крім Захеді, серед втрат були заступник Захеді, бригадний генерал Мохаммад Хаді Хаджі Рахімі та п'ять іранських чиновників: Хоссейн Аман Елахі, Саїд Мехді Джалалаті, Алі Ага Бабаї, Саїд Алі Салехі Рузбахані та Мохсен Седагат. [17] Захеді був найвищим офіцером КВІР, якого було вбито після вбивства Касема Сулеймані США в січні 2020 року[22]. ЗаконністьДипломатичні будівлі, як і житлові будинки та школи, вважаються «цивільними об’єктами» згідно з міжнародним правом, і їх не можна використовувати як мішені, якщо вони не використовуються у військових цілях. Дипломатичні будівлі мають право на додатковий захист від нападу чи іншого втручання з боку країни перебування згідно з міжнародним звичаєвим правом, кодифікованим у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 року та Конвенції про консульські зносини 1963 року.[19] Країна, в якій знаходиться посольство, зобов’язана захищати посольство, але міжнародні договори прямо не забороняють третій країні атакувати дипломатичні приміщення, якщо вони приймають бойовиків і стають ціллю в акті самооборони, хоча причина "самооборона" зазвичай не може виправдати напад на територію країни, яка не бере участі у бойових діях. За словами Аурела Сарі, професора міжнародного права Ексетерського університету у Великобританії: [19]
Дивись також
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
