Бондар Дмитро ВолодимировичБондар Дмитро Володимирович (нар. 13 червня 1979, Старокостянтинів) - генерал-майор служби цивільного захисту України (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №258/2022). Заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій (з грудня 2021 року до лютого 2023 року) з питань реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту населення.
ЖиттєписНародився 13 червня 1979 року у м. Старокостянтинів, Хмельницька область. У 2001 році закінчив Академію пожежної безпеки України з відзнакою (наразі — Національний університет цивільного захисту України), за спеціальністю "Пожежна безпека", кваліфікація – спеціаліст. У 2014 році закінчив аспірантуру Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю "Механізми державного управління". У 2022 році закінчив Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування", кваліфікація – магістр. Протягом першого року повномасштабного вторгнення перебував на посаді заступника Голови ДСНС України з питань реагування на надзвичайні ситуації. З перших днів війни особисто брав участь у ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у найскладніших пожежах, спричинених діями окупантів, а також забезпечував щоденну ліквідацію десятків надзвичайних ситуацій від регіонального до державного рівня. Відповідав за організацію цивільного захисту в умовах бойових дій. Було впроваджено нові методи та стратегії, що підвищили ефективність реагування на надзвичайні ситуації в умовах воєнного стану. Ефективно координував процес відновлення життєдіяльності на деокупованих територіях України, а саме Київської, Чернігівської, Сумської, частини Харківської та Херсонської областей. Був одним із ініціаторів ідеї входження ДСНС до Механізму цивільного захисту ЄС, що дало змогу підвищити рівень готовності реагування на надзвичайні ситуації на міжнародному рівні. Кар'єраПрацює в органах пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій та Держслужби надзвичайних ситуацій з липня 1996 року. З 2001 до 2003 року - заступник начальника 13 самостійної державної пожежної частини м. Старокостянтинів управління державної пожежної охорони УМВС України в Хмельницькій області. З 2003 до 2006 року - начальник 13 самостійної державної пожежної частини м. Старокостянтинів Старокостянтинівського районного відділу Головного управління МНС України в Хмельницькій області. З 2006 до 2013 року працював на керівних посадах у Головному управлінні МНС України в Хмельницькій області, управлінні Держтехногенбезпеки у Хмельницькій області. З 2014 до 2021 рік - перший заступник начальника Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області. З 2021 до 2023 року - заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту населення. Наукові звання
Особливі досягнення
Спеціальні звання
Нагороди
Наукові публікаціїАвтор 28 публікацій, з них 1 одноосібна та 2 колективні монографії, 12 наукових праць, які опубліковані у вітчизняних фахових виданнях, 1 стаття у зарубіжних виданнях, 6 праць навчально-методичного характеру, 7 тез та 1 публікація у періодичних виданнях, які включені до міжнародної наукометричної бази Scopus.
|
Portal di Ensiklopedia Dunia