Бондар Олександр Іванович (агроном)

|матір=

Бондар Олександр Іванович
Народився	27 червня 1957(1957-06-27) (67 років) м. Харків
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва
Заклад	Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління
Посада	ректор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Нагороди

Бондар Олександр Іванович (нар.27 червня 1957) — член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

Олександр Іванович народився 27 червня 1957 року в м. Харкові.

У 1979 році з відзнакою закінчив Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва за спеціальністю агрохімія та ґрунтознавства; завідувач лабораторії в Українському науково-дослідному інституті ґрунтознавства та агрохімії; заступник директора Поліської філії УНДІГА.

У 1986 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості ґрунтоутворення і окультурення осушених ґрунтів мілководь Кременчуцького водосховища».

У 1996 році захистив докторську дисертацію на тему: «Агроекологічні основи оцінки, охорони і управління продуктивністю гігроморфних ґрунтів Полісся України».^[1]

З 1996 року працював на керівних посадах: директор Поліського регіонального наукого виробничого центру екологічного та аерокосмічного моніторингу «Полісся», директор Волинського державного наукового та інформаційного центру НАНУ та Мінприроди України, в. о. директора Науково-технологічного центру «Таско-Еко».^[2]

У 2003 році ректор Державного екологічного інституту Мінприроди України (нині Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління.

У 2004 році присвоєно вчене звання професора.

У 2007 році Олександру Івановичу присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України; обраний членом-кореспондентом УААН Відділення землеробства, меліорації та механізації.

Олександр Іванович брав активну участь у розробці та впровадженні автоматизованих систем дистанційного зондування землі із застосуванням космічних технологій. Має 9 авторських свідоцтв та патентів, 16 підручників та навчальних посібників, 115 наукових праць. Головний редактор науково-популярного журналу «Екологічний вісник», голова наукової ради Всеукраїнської екологічної ліги.

Напрямки наукової діяльності: розроблення та впровадження систем екологічного моніторингу в зоні Полісся України; прикладні задачі застосування геоінформаційних технологій в галузі кризового та екологічного моніторингу; використання даних дистанцій, зондування землі для картографування природних та антропогенних процесів.^[3]

Основні праці:

• Оценка экологического состояния почвенного покрова осушаемых земель. Основы эколого-мелиоративного мониторинга Украинского Полесья. Киев, 1992 (співавтор)
• Сучасний стан та проблеми збереження водних ресурсів Шацького ПНП. Тези доповідей наукової конференції «Нац. парки в системі екологічного моніторингу». Світязь, 1993 (співавтор)
• Діагностика заболочених ґрунтів та їх потреба в гідромеліораціях. Підвищення родючості осушених земель: доповідь. Київ, 1993 (співавтор)
• Генетико-агровиробнича та агроекологічна типологія гідроморфних ґрунтів України. Підвищення родючості і охорона осушених земель: доповідь. Київ, 1993 (співавтор)
• Особенности регулирования фунгистатического потенциала почв посредством агромелиоративных приемов и сидерации: проблем. лекция. Брянск, 1995 (співавтор)
• Навчально-польова практика з георгафічних дисциплін: навчальний посібник. 1999 (співавтор)

• нагрудний знак «Петра Могили» (2007);
• почесна грамота Кабінету Міністрів України (2011).

• Гнатів Т. М. Бондар Олександр Іванович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-36854