Борецький Адальберт Адальбертович
Адальберт Борецький (Войтех Войтехович; 14 листопада 1910[4] або 14 лютого 1911, Убля, Австро-Угорщина — 12 червня 1990, Кошиці, Словаччина) — українсько-словацький художник, педагог, громадський діяч. БіографіяНародився в селі Убля (нині Словаччина) у сім'ї учителя. З юного віку захопився живописом[5]. Жив у місті Ужгород. У 1927—1931 роках вчився малювання у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая[6] в Ужгородській публічній художній школі. У 1930-ті роки, вже сформувавшись як творча особистість, увійшов до Товариства діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі, членом якого був у 1935—1939 роках.[5][7] Після закінчення Ужгородської вчительської семінарії тривалий час учителював[5], зокрема, у горожанській школі Великого Бичкова на Рахівщині[7]. У 1945—1948 роках — викладач Ужгородського училища прикладного мистецтва. Сприяв створенню Спілки художників Закарпаття, працював у громадських установах.[7] Член Національної спілки художників України (1946)[5]. Пізніше цілком присвятив себе мистецтву. Від 1964 року проживає у місті Кошиці (Словаччина),[7] де у той час жили його близькі родичі[5]. Активний учасник художніх виставок з 1933 року[5]. Твори Адальберта Борецького експонувалися на Всесвітній виставці в Нью-Йорку (1939)[7]. Зберігаються в музеях Ужгорода, Братислави, Будапешта та ін. міст. Персональна виставка митця відбулася 1980 року у місті Пряшеві, Словаччина[5]. Помер у місті Кошицях[5]. ТворчістьПрацював переважно в галузі пейзажного й жанрового живопису та станкової графіки. Серія малюнків «Народні танці» (1930-ті роки), декоративне панно на будинку Ерделі (1940), «Біля розп'яття» (1943), «Зустріч з гуцулами Червоної Армії», «Страта марамороських патріотів» (1946), серія малюнків «Пори року», «Повернення гуцула-партизана» (1947), «Бокораші» (1948), «На лісопункті» (1952), «Село під горою» (1957), «Хата бабусі» (1963), «Пейзажі Словаччини» (1964—1971), «Рахівська мадонна», «Вітання новонародженого» та ін.[7] Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia