Боротьба (газета УПСР)

«Боротьба»
	; Номер газети за 23 лютого 1919 року ;
Тип	щоденна газета, колишня організаціяd
Мова	українська
Політична належність	Українська Партія Соціалістів-Революціонерів
Місце публікації	Київ
Періодичність	1 доба
Засновано	18 квітня (1 травня) 1917
Головний редактор	Шраг Микола Ілліч і Еллан-Блакитний Василь

«Боротьба́» — щоденна газета, що виходила в Києві в 1917–1920 роках.

На початку 1917 — центральний орган Української партії соціалістів-революціонерів. Редактор — Микола Шраг. З газетою співробітничали Микита Шаповал, Никифір Григоріїв, Аристарх Терниченко^[1].

Після розколу УПСР навесні 1918 року — орган її лівої течії, що згодом оформилася в самостійну партію, взявши собі назву, похідну від назви її друкованого органу — «боротьбисти». Виходила за редакцією Василя Елланського^[1].

Історія

У 1915 році в Києві виходив тижневик «Боротьба» — нелегальний друкований орган київської групи українських соціалістів-революціонерів. Друкувався на міміографі накладом до 300 примірників. Усього вийшло п'ять номерів, останній — 1 серпня 1915 року. Тижневик не мав чітко окресленого партійного програмного характеру, що пояснюється участю в його виданні широкого кола українських громадських та політичних діячів. З часописом співробітничали Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Володимир Самійленко, Микола Ковалевський, Микола Шраг та інші, її редагували Микола Ковалевський та Левко Ковалів^[1].

Микола Ковалевський про видання тижневика «Боротьба» писав:^[2]^[3]

Російський поліційний апарат був увесь час наставлений на те, щоб відкрити нашу нелегальну друкарню, але це не вдалося. Ми застосували тактику рухливості, кожне число «Боротьби» друкувалося в іншому місті. Тут придалися нам наші зв'язки… Найдовше переховувалася наша друкарня в Олександрівській лікарні під опікою нашого випробуваного товариша Ісаака Базяка, який працював у цій лікарні фельдшером…

Після того, як виявилося, що поліція почала нападати на слід друкарні в помешканні Ісаака Базяка, друкарню перенесено в інше місце, а «Боротьбу» почав друкувати у військовому штабі Округи штабовий писар Панас Любченко, що пізніше був головою Ради Комісарів України, поки сам застрілився. Потім друкарня «Боротьби» мандрувала в інші місця, і поліція до самої революції її не знайшла.