Браманте представляє папі римському молодого Рафаеля

«Браманте представляє папі римському молодого Рафаеля»
англ. Bramante Presenting Raphael to Pope Julius II
Творець:	Йоганес Рейпенгаузен
Час створення:	1836
Матеріал:	полотно, олійні фарби
Зберігається:	Копенгаген, Данія
Музей:	Музей Торвальдсена

Браманте представляє папі римському молодого Рафаеля (англ. Bramante Presenting Raphael to Pope Julius II) — театралізована картина на історичну тематику доби еклектики, яку створив 1836 року художник Йоганес Рейпенгаузен (1788—1860).

Естетичне підґрунтя

Як відомо, 19 століття не виробило власного великого стилю на кшталт попередніх епох. Тому активно експлуатувало пізній класицизм і його офіційний різновид академізм. І класицизм, і академізм контрастували з новітніми пошуками в образотворчому мистецтві і в літературі, а протистояння загострилося з появою прихильників сентименталізму, романтизму, реалізму середини 19 ст. Ідейна криза академізму 19 ст. усвідомлювалася все більше. Показовими були карикатури на класицистів в періодичних виданнях, загострення полеміки між прибічниками різних таборів, поява книги « Комічна історія Стародавнього Риму», де осміяні вочевидь набридлі римляни. Нездатність пізнього класицизму і ампіру адекватно відповідати на нові виклики дійсності робило їх анахронічними і консервативними. Пристрасне вивчення минулих стилів попри академізм призвело до появи неоготики, неорококо, необароко,неоренесансу в архітектурі. Еклектика (суміш історичних стилів) захопила не тільки архітектуру середини 19 ст, а і живопис , декоративно-ужиткове мистецтво і театр. В театрі і живопису домінують історичні сюжети. Особливо старанно історичну тематику в живопису розробляють другорядні майстри як реакцію на політичну нестабільність в країні (як у Франції та в Російській імперії), як реакцію на задушливу атмосферу німецьких князівств тощо. Низка майстрів в різних країнах десятками створює театралізовано історичні сцени (Джорджо Шерер «Художник Корреджо і настоятелька монастиря Джованна Пьяченца», Йозеф Хендрік Губерт Ліс «Христофор Колумб перед іспанськими королями Фердинандом і Ізабелою», Ніколя Франсуа Тассар «Смерть Корреджо»). Особливо щасило недоторканним академічними авторитетам (Енгр «Король Франціск І біля помираючого Леонардо да Вінчі»). Низку картин на сюжети з життя Рафаеля Санті створив Йоганес Рейпенгаузен.

Джорджо Шерер. «Корреджо і настоятелька монастиря Джованна Пьяченца»
Йоганес Рейпенгаузен. «Видіння Рафелем Сикстинської мадонни», 1821 рік.
Йоганес Рейпенгаузен. «Смерть Рафаеля Санті», малюнок 1832 року.

Аналіз

Одна із картин цього циклу — «Браманте представляє папі римському молодого Рафаеля». Художник старанно вивчив всі відомі портрети папи римського Юлія ІІ, мецената Донато Браманте і самого Рафаеля. Портретних зображень Донато Браманте збережено дуже мало, але медаль із профільним зображення з уславленого архітектора доби відродження він знав і використав в картині. Сюжет простий і добре відтворений в назві твору. Але твір грішить ілюстративністю, неактуальністю до сучасності, анахронізмом. В ньому відбились археологічні розшуки митця в минулому, бажання попрацювати в стилістиці неоренесансу і втеча від бурхливих реалій 19 століття.

Добропорядна картина могла зацікавими хіба що вузьке коло прихильників академізму та школярів, котрих виховують на уславлених зразках і авторитетах минулого.