Братковський Роман

Роман Братковський
Роман Братковський
Народження	2 вересня 1869; Львів
Смерть	25 вересня 1954 (85 років)
	Величка
Країна	Республіка Польща; Австро-Угорщина; ЗУНР; УНР
Навчання	Краківська школа образотворчого мистецтва, Віденська академія мистецтв
Діяльність	митець
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові
	Братковський Роман у Вікісховищі

Роман Братко́вський (2 вересня 1869, Львів — 25 вересня 1954, Величка) — український живописець та художній критик.

Біографія

Народився 2 вересня 1869 року у місті Львові (тепер Україна). У 1888—1890 роках навчався у Краківській школі образотворчого мистецтва (викладачі Фелікс Шиналевський, Ігнатій Яблонський та Владислав Лущкевич)^[1]. Далі він продовжив навчання живопису у Відні. У 1891—1892 роках — в Академії мистецтв; у 1894—1896 роках навчався в приватній школі живопису Антона Ажбе у Мюнхені, куди неодноразово повертався^[2].

Починаючи з 1891 року художник регулярно брав участь у виставках, до проходили у Варшаві, Кракові та Львові.

З 1896 по 1922 рік — мешкав та працював у Львові. Викладав у приватній школі мистецтв Станіслава Батовського-Качора, з 1903 року у дитячій студії образотворчого мистецтва під керівництвом Івана Труша^[3]. З 1912 року був професором Вільної академії мистецтв. У міжвоєнний період мешкав в Італії, був директором Музею Яна Стики на Капрі^[2].

Помер 25 вересня 1954 року у місті Величці.

Творчість

Братковський писав переважно пейзажі, в яких переважали морські краєвиди та ноктюрни. Картини художника перебувають у збірках музеїв Кракова, Варшави та Тарнова, а також приватних колекціях. Вони були чудово складені та закінчені, пройняті настроєм тонкої меланхолії. Їм була властива здатність спостерігати та синтезувати явища природи, особливо підкреслюючи контраст руху та спокою у пейзажі^[1].

Серед робіт:

«Каплиця» (1889, олія, полотно);
«Зимова вода» (1897);
«Осінь» (1899);
«При повному місяці» (1904);
«Зимовий пейзаж» (1905, олія, полотно);
«Море Сан-Ремо» (1905, олія, полотно);
«Перед бурею» (1905, олія, полотно; Львівська галерея мистецтв);
«Дуби на межі» (1906);
«Закуток» (1908, олія, полотно);
«Зимовий символічний пейзаж, Львів» (1909, олія, полотно);
«Священний гай» (1910);
«Зима під Львовом» (1911, олія, полотно);
«Осіння гармонія» (1912);
«Сад в цвіту» (1913, олія, полотно);
«Осінній ліс» (1922, олія, полотно);
«Літний день Капрі» (1925, олія, полотно);
«Капрі. Альтанка на сонці» (1929, олія, полотно);
«Захід над морем Капрі» (1929, олія, полотно);
«Марина» (1935);
«Зимовий ноктюрн» (1938, олія, картон);
«Яблуні квітнуть» (1943, олія, картон);
«Зимовий пейзаж з потічком» (олія, картон);
«Платани. Краків» (олія, картон);
«Хвилі та каміння» (олія, полотно).

З 1895 по 1922 рік брав участь у щорічних виставках львівського товариства шанувальників витончених мистецтв. Виступав як художній критик, був рецензентом художніх виставок, зокрема всеукраїнської виставки в Львові у 1905 році^[3].

Твори художника зберігаються в Львівській галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Краківському національному музеї, Закарпатському художньому музеї^[3].

У 1902 році спільно з живописцем Мечиславом Корвін Піотровським на замовлення Шимона-Міхала Тепфера виконав стінописи з краєвидами Львова у залах ресторану Тепферів на вулиці Трибунальській, 12 (нинішня вул. Шевська) у Львові^[4].