Станіслав Батовський-Качор
Станісла́в Бато́вський-Ка́чор (пол. Stanisław Batowski-Kaczor; 29 січня 1866, Львів — 5 травня 1946, там же) — польський художник-баталіст[1], член Спілки художників України (1939). ЖиттєписНавчався у Краківській академії образотворчих мистецтв в класі Владислава Лучкевича та Флоріана Цинка. Потім, у 1885—1889 роках, продовжив навчання у Віденській академії образотворчих мистецтв в класі Александера Лізен-Майєра та у Мюнхенській академії мистецтв.
Він багато подорожував. У 1891 році мешкав в Парижі та у 1893—1895 роках в Італії, де удосконалював свою майстерність. Пізніше відвідав Іспанію, Марокко, Крим. Згодом повернувся до Львова, де мешкав у власній віллі при вул. Святої Софії (нині — приміщення Відділу Карти Поляка Генерального консульства Республіки Польща у Львові). У 1895-1896 роках створив вітраж «Оборона Львова Святим Яном з Дуклі» для кафедрального собору у Львові[2], а 1900 року — у розписі стелі театральної зали львівського міського театру. Один з десяти секторів простору довкола люстри у театральній залі зайнятий роботою Качор—Батовського — панно «Вакханка»[3]. У 1901 році Батовський-Качор виконав образи Святого Франциска, Святого Антонія Падуанського, Святого Казимира, Святого Людвига для чотирьох вівтарів новозбудованого костелу Святої Сім’ї при монастирі римо-католицького ордену францисканців-реформатів при вулиці Янівській у Львові. У 1903—1914 роках викладав в художній школі, у якій навчалися й майбутні українські художники — Олена Кульчицька, Микола Івасюк та багато інших. Також був співзасновником львівського товариства польських художників «Молоде мистецтво» (пол. Młoda Sztuka) та членом правління Асоціації польських художників у Львові. 1905 році разом зі скульптором Маяковським брав участь у внутрішньому оформленні Польського народного дому у Чернівцях[4]. У 1912–1924 роках Станіслав Батовський—Качор викладав у приватному мистецькому навчальному закладі – «Вільна академія мистецтв» (пол. Wolna Akademia Sztuki), заснованому Леонардом Підгородецьким за зразком тодішніх артистичних студій Парижа, на Личакові при вулиці Пісковій, 15. Тут разом з навчанням молоді митці могли за помірну плату користуватися творчими майстернями, матеріалами для роботи. Учнем цього закладу був зокрема відомий львівський митець Роман Сельський[5]. У 1892—1939 роках брав участь у щорічних виставках львівського Товариства шанувальників красних мистецтв, а також був учасником різних виставок у Львові починаючи від 1937 року. Протягом 1938—1939 років брав участь у реставрації костелу Кларисок у Львові, зокрема, виконав декілька образів для вівтаря храму. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. На жаль, могила до сьогоднішніх днів не збереглася. ТворчістьУ його творчості переважали картини в історичному та батальному жанрах, наприклад, «Атака кінноти під Хотином», а також у царині портрета та пейзажу. Також присутні роботи і з релігійної тематики, зокрема, образи святого Юрія та Святої Родини. Будучи шанувальником творчості Яна Матейка і Генрика Сенкевича, створив серію ілюстрацій до «Трилогії» Сенкевича — «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володиєвський». Створив чимало картин на українську тематику: «Вечорниці», «Битва з татарами» та багато інших. У творах Батовського—Качора переважають елементи культури мюнхенської художньої школи, а також необарокові традиції історизму малярства Яна Матейка та певного впливу імпресіонізму й символізму. Його полотнам періоду 1887–1900 років переважно були властиві витончені гами сріблясто-сірих та блакитних тонів, імлисте розсіяне світло; після 1900 року віддавав перевагу динамічним поєднанням яскравих кольорових плям, нервовій лінеарності, ескізній техніці руху пензля й неоромантизму образності. В 1942 році на прохання Сестер Згромадження Матері Божої Милосердя Станіслав Батовський у Львові намалював образ Божого Милосердя (це другий намальований образ Божого Милосердя,автором першого був Євгеніуш Казіміровський).Його помістили у каплиці Згромадження у Варшаві по вулиці Житній.Але під час Варшавського повстання каплиця і образ були знищені пожежою.Образ Батовського усім сподобався і тому Генеральна настоятелька Згромадження доручила художнику намалювати ще один образ для каплиці у Кракові.І зараз його можна побачити там у невеличкому костелі Божого Милосердя на вулиці Смоленськ.[6] Роботи художника знаходяться в колекціях найбільших музеїв та галерей Польщі, України, США, зокрема, у Варшаві, Познані, Кракові, а також у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького та Польському музеї в Чикаго[7] [8]. Твори:
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав Батовський-Качор
Посилання
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
