Броварник Антон Леонідович
Антон Леонідович Броварник (20 листопада 1967, Київ, Київська область, УРСР, СРСР) — радянський та український футболіст, воротар. Спортивна біографіяЗ 1980 по 1984 роки Антон Броварник займався футболом в СДЮШОР «Динамо», де навчався під керівництвом таких наставників, як Віктор Колотов, Анатолій Пузач та легендарного тренера Валерія Лобановського. У 1982 році до вихованця київського «Динамо» надійшов перший успіх. У Всесоюзному турнірі ЦК ВЛКСМ «Юність» збірна Української РСР під керівництвом тренера Вадима Добіжи здобула звання чемпіона юнацьких змагань. Разом з Броварником в команді грали Тимерлан Гусейнов, Володимир Бєдний, Павло Кікоть та інші[1]. В 1983 році, у складі збірної Києва Антон Броварник здобув титул переможця футбольної Всеукраїнської Спартакіади, а трохи згодом в команді української збірної виграв Всесоюзний турнір ЦК ВЛКСМ «Надежда», де юного голкіпера було визнано кращим воротарем змагань. Партнерами Антона в збірній України РСР були майбутні чемпіони Європи 1990 року у складі молодіжної збірної СРСР Андрій Ковтун та Сергій Шматоваленко, а також інші гравці, що в подальшому стали відомими футболістами[2]. Стиль гри
Юнацька збірна СРСРПісля ланки значних командних та особистих успіхів в українських та всесоюзних змаганнях, воротаря запросили до юнацької збірної СРСР з футболу, в якій юний динамівський голкіпер також зумів проявити свої найкращі якості. У складі збірної СРСР брав участь у міжнародному турнірі на приз Валентина Гранаткіна[3], провів ключові двобої[4], перемога в яких принесла Антону титул кращого воротаря змагань[5]. У квітні 1985 року у складі юнацької збірної брав участь у міжнародному турнірі збірних у французькому місті Канни. У складі радянської команди тоді виступали такі гравці як: Ігор Добровольський, Олег Волотек, Андрій П'ятницький, Андрій Сидельников, Ігор Леонов. За підсумками турніру підопічні Сергія Мосягіна посіли лише сьоме місце, вигравши в останньому матчі у збірної Югославії (2:1)[6]. Зі СМІ радянських часів
В професійній кар'ері грав за «Зорю» (Ворошиловград), миколаївський «Суднобудівник», польський «Гутник» з Варшави та російську «Кубань»[7]. Після завершення спортивної кар'єри Антон Броварник став ортопедом-реабілітологом[8]. Досягнення
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia