Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»

	Броненосець «Прінчіпе ді Каріньяно»
Проєкт
Назва:	Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньяно»
Заплановано:	3
Побудовано:	3
Віддано на; брухт:	3
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	3 501 т (стандартна); 3 975 т (повна);
Довжина:	72,89 м
Ширина:	15,10 м
Осадка:	7,18 м
Потужність:	1 968 к.с.
Двигуни:	8 парових котлів 1 парова машина
Швидкість:	10 вузлів
Дальність; плавання:	1 200 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж:	572
Озброєння:	10 x 203-мм гармат; 12 x 164-мм гармат;
Бронювання:	Пояс: 121 мм

Броненосці типу «Прінчіпе ді Каріньян» (італ. Classe Principe di Carignano) - броненосці Королівських військово-морських сил Італії другої половини 19-го століття.

Історія створення

Початково кораблі були замовлені як дерев'яні фрегати, але в процесі будівництва отримали залізну броню.

Через брак досвіду італійських кораблебудівників будівництво кораблів затягнулось, так що лише «Прінчіпе ді Каріньяно» встиг взяти участь в Третій війні за незалежність Італії.

Конструкція

Всі кораблі дещо відрізнялись своїми розмірами.

Силова установка складалась з восьми парових котлів та однієї парової машини одиночного розширення потужністю 1 968 к.с., яка обертала один гвинт, та забезпечувала швидкість у 10,4 вузлів. Крім того на трьох щоглах було встановлене вітрильне оснащення класу баркентини.

Озброєння «Прінчіпе ді Каріньяно» складалось з десяти 203-мм гармат та дванадцяти нарізних 164-мм гармат. Озброєння «Мессіни» та «Конте Верде» складалось з чотирьох 203-мм гармат та 18 x 164-мм гармат. Крім того, кораблі мали таран.

Надводні частини «Прінчіпе ді Каріньяно» та «Мессіни» були обшиті кованою залізною бронею товщиною 121 мм, натомість «Конте Верде» мас залізну броню лише у носовій частині. Решту корабля захищала традиційна дерев'яна броня.

Представники

Назва	Верф	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій	Доля
«Прінчіпе ді Каріньяно» Principe di Carignano	«Cantiere della Foce», Генуя	січень 1861 року	15 вересня 1863 року	11 червня 1865 року	Зданий на злам у 1875 році
«Мессіна» Messina	«Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія	25 вересня 1861 року	20 грудня 1864 року	лютий 1867 року	Зданий на злам у 1880 році
«Конте Верде» Conte Verde	«Cantiere navale fratelli Orlando», Ліворно	2 березня 1863 року	29 липня 1867 року	грудень 1871 року	Зданий на злам у 1880 році

Література

Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)