Філіпп Ланнерс народився 20 травня 1965 року у бельгійському містечку Мореснет-Шапель[fr]. З дитячих років Булі цікавився живописом, неодноразово відвідував і брав участь у виставках картин, так само його вабив і кінематограф. У підлітковому віці, він працював на бельгійському телебаченні і час від часу його використовували в епізодичних ролях комедійного серіалу «Snuls», після чого почав Булі свою акторську кар'єру в Бельгії та Франції.
Першу серйозну кінороль Булі Ланнерс зіграв у стрічці «Тото-герой», яка вийшла в прокат у 1991 році. Найкращі фільми з участю Булі Ланнерса: «Довгі заручини» (2004), де актор зіграв військовополоненого французького солдата під час Першої світової війни, «Я завжди хотів бути гангстером» (2007), «Митниця дає добро» (2010), «Іржа та кістка» 2012 року. Актор також знявся у всесвітньо відомому комедійному циклі історій про пригоди героїв Астерікса і Обелікса. Загалом Булі Ланнерс знявся у понад 70-ти фільмах.
У 1999 році Ланнерс написав сценарій і зняв свій перший фільм — чорно-білу короткометражку «Travellinckx». Через два роки Булі презентував ще одну короткометражну стрічку під назвою «Muno», яка отримала позитивні відгуки критиків та низку фестивальних кінонагород. Його перший повнометражний фільм «Ультранова» (2005) отримав Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.) в рамках програми Панорама55-го Берлінського кінофестивалю. Наступна робота під назвою «Ельдорадо» додала авторові ще більшої популярності, коли отримала три нагороди Каннського кінофестивалю, включаючи Приз ФІПРЕССІ, а в 2009 році фільм було номіновано на французьку кінопремію«Сезар» як найкращий іноземний фільм року. Режисерська робота Булі Ланнерса 2011 року — фільм «Гіганти», — здобула дві премії 64-го Каннського кінофестивалю[1] та дві нагороди бельгійської національної кінопремії «Магрітт» — за найкращий фільм та найкращу режисерську роботу.
.svg){kind=small}
