Бунге Федір Андрійович

Бунге Федір Андрійович
Народився	1 (13) березня 1802[1]  Київ, Російська імперія[2]
Помер	9 квітня 1897(1897-04-09)[2][1][3] (95 років)  Вісбаден, Німеччина
Підданство	Росія, Німеччина
Діяльність	історик, правник, професор, юридичний навчальний заклад
Alma mater	Дерптський університет
Галузь	історія держави права
Заклад	Дерптський університет
Науковий ступінь	доктор наук
Батько	Andreas Theodor von Bunged
Мати	Elisabeth von Bunged
Брати, сестри	Бунге Олександр Андрійович
У шлюбі з	Wilhelmine von Bunged
Діти	Theodor von Bunged Gustav Adolf von Bunged
Нагороди	почесний громадянин Талліннаd (1865)
Бунге Федір Андрійович у Вікісховищі

Федір Андрійович Бунге (рос. Фёдор Андреевич Бунге; 13 березня 1802(18020313) — 9 квітня 1897) — російський і німецький правник, історик. Представник балтійського німецького роду Бунге. Народився у Києві, Росія. Випускник Дерптського університету; його приват-доцент (1823), професор (1831). Доктор наук (1826, Гейдельберзький університет). Започаткував вивчення історії балійського права. Склав звід місцевих цивільних законів для Курляндії, Ліфляндії і Естляндії (1865), що згодом діяв у Латвії (до 1937) і Естонії (до 1945). Згодом переїхав до Німеччини (1865). Почесний член Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії (1859). Помер у Вісбадені.

• Фрі́дріх-Гео́рг фон Бу́нге (нім. Friedrich Georg von Bunge) — німецьке ім'я.
• Фе́дір Андрі́йович Бу́нге (рос. Фёдор Андреевич Бунге) — російське ім'я.

Федір Бунге походив з родини київських аптекарів, брат Олександра Андрійовича Бунге. Здобув юридичну освіту в Дерптському університеті. Там же здобув титул приват-доцента в 1823 році, в 1831 — екстраординарним, а слідом за тим і ординарним професором. Поклав початок науковому вивченню остзейського права.

У 1826 році Федір Бунге отримав у Гейдельберзькому університеті звання доктора за роботу "Ueber den Sachsenspiegel als Quelle des mittleren und umgearbeiteten livlandischen Ritterrechts " (Рига, 1827). У 1831 році обраний професором. У 1843 році переїхав до Ревеля, де був обраний міським синдиком і незабаром бургомістром.

У 1856 році Федору Бунге було доручено II Відділенням Власної Його Імператорської Величності Канцелярії складання зводу місцевих цивільних законів. Великий проект був закінчений Бунге в 1862 році. Виправлений текст Височайше був затверджений 12 листопада 1864 року і вступив в дію з 1 липня 1865 року. Цей звід цивільних законів діяв у Латвії до 1937 року, а в Естонії до 1945 року.

У 1865 році Федір Бунге переселився до Готи, а потім до Вісбадена. Там він продовжував свої роботи з видання пам'яток і розробці різноманітних історичних питань. Йому не тільки вдалося зібрати і видати майже всі більш-менш відомі джерела, зробивши їх, завдяки цьому, доступними для дослідження. Він зумів заново створити як зв'язний виклад історії місцевого права практично у повному обсязі, так і з'ясувати, які залишилися в силі результати багатовікового і складного його розвитку. Його роботи уможливили кодифікацію місцевого цивільного права. Праці його небагатослівні, завжди дуже точні й повні фактичного обґрунтування; він утримувався від ризикованих припущень та гіпотез.

• Bunge, F. G. von. (später Carl Schirren) Archiv für die Geschichte Liv-, Est- und Curlands [Архівовано 5 травня 2022 у Wayback Machine.]: 1-8. Dorpat-Reval: J. C. Schünmann’s Witwe, 1842-1861.
• Bunge, F. G. von. Beiträge zur Kunde der liv-, esth- und kurländischen Rechtsquellen. Dorpat 1832.
• Bunge, F. G. von. Geschichte des Gerichtswesens und Gerichtsverfahrens in Liv-, Est-, und Kurland. Reval 1874.
• Bunge, F. G. von. Das liv- und esthländische Privatrecht, wissenschaftlich dargestellt. 1-2. Reval 2. Aufl. 1847/48.
• Bunge, F. G. von. Das curländische Privatrecht, wissenschaftlich dargestellt. Dorpat 1851.
• Bunge, F. G. von. Monumenta Livoniae antiquae: Sammlung von Chroniken, Berichten, Urkunden und andern schriftlichen Denkmalen und Aufsätzen welche zur Erl. d. Geschichte Liv-, Ehst- u. Kurland's dienen. 5: Die letzten Zeiten des Erzbisthums Riga, dargestellt in einer gleichzeitigen Chronik des Bartholomäus Grefenthal und in einer Sammlung der auf jene Zeiten bezüglichen Urkunden / Bunge, Friedrich Georg von [Hrsg.]. Riga, 1847. Munich DigitiZation Center (MDZ)
• Bunge, F. G. von. Die Quellen des Revaler Stadtrechts. 1-2. Dorpat 1844-1847.
• Bunge, F. G. von. Einleitung in die liv-, esth- und curländische Rechtsgeschichte und Geschichte der Rechtsquellen. Reval 1849.
• "Liv.-Est.-und Kurländisches Urkundenbuch". Begründet von F. G. Bunge im Austrage der baltischen Ritterschaften und Städte (Bd 1–12, 2 Abt., Bd 1–3, Reval–Riga–Moscau, 1853–1914)

• Stieda, Ludwig. Bunge, Friedrich Georg von // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1903, Band 47, S. 364–368.
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 2-3: Estland. Görlitz, 1930. Band III. S. 57.
• Bunge, Friedrich Georg von // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710—1960. Köln/Wien: Böhlau, 1970, S. 132. [1]
• Бунге, Фридрих-Георг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бунге Федір Андрійович

• Bunge, Friedrich Georg v. // Baltisches biografisches Lexikon digital