Бєлов Віктор Омелянович
Віктор Омелянович Бєло́в (2 грудня 1925, Мар'янівка — травень 2004, Кривий Ріг) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1970 року. БіографіНародився 2 грудня 1925 року в селі Мар'янівці (нині Вишневе Криворізького району Дніпропетровської області, Україна) в селянській сім'ї[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І (6 квітня 1986) та ІІ (18 квітня 1944) ступеня[2]. Протягом 1946—1951 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогами були Тамара Дроздова, Михайло Панін. Працював художником, головою художньої ради Криворізької художньої майстерні Дніпропетровського художнього фонду УРСР. Жив у Кривому Розі, в будинку на проспекті Гагаріна, 35, квартира 26[3]. Помер у Кривому Розі у травні 2004 року[4]. ТворчістьПрацював в галузі станкового живопису. Багато робіт написано за мотивами поїздок на Північ Росії, Шевченковими місцями, подорожей Карпатами і Кримом. Автор пейзажів, портретів, натюрмортів. Серед робіт:
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1961 року. Персональні виставки відбулися в Кривому Розі у 1962 та 1975 роках, Дніпропетровську та Дніпродзержинську у 1975 році[1]. Окремі роботи художника зберігаються у Харківському і Дніпровському художніх музеях, Криворізькому історико-краєзнавчому музеї, а також у приватних колекціях в Україні та за її межами. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia