Бєлорусець Євгенія Марківна

Бєлорусець Євгенія Марківна
Народилася	1980[1]  Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	фотографка, письменниця-романістка, мисткиня, журналістка, перекладачка, літературний критик, художня критикиня
Галузь	фотографія[1], відео-арт[1], журналістика[1], перекладацтво[d][1], літературна критика[1], art criticismd[1], літературна діяльністьd[1] і переклад[1]
Alma mater	Київський національний лінгвістичний університет і Віденський університет
Знання мов	українська[1]
Батько	Марк Бєлорусець
Сайт	belorusets.com
Висловлювання у Вікіцитатах

Євгенія Бєлорусець (нар. 1980(1980), Київ) — українська художниця, журналістка, фотографка, перекладачка. Співзасновниця літературно-мистецького журналу «Простори», учасниця кураторської групи «Худрада».

Народилася в Києві, батько — Бєлорусець Марк Абрамович.

У 1996—2002 рр. вчилася в Київському національному лінгвістичному університеті на спеціальності німецька мова та література.

У 2003—2005 рр. — аспірантура у Віденському університеті, спеціальність — австрійська література та філософія^[2].

У 2005—2006 рр. вчилася в школі фотографії Віктора Марущенка, отримала диплом з документальної фотографії^[3].

Спільно з ініціативою «Збережи старий Київ» брала участь у протестах проти незаконної забудови біля її будинку на вулиці Гончара. В грудні 2008 року ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» подала позов на Євгенію Бєлорусець і двох її сусідів, звинувачуючи їх у знищенні будівельного паркану під час однієї з акцій протесту^[4].

2010 року виграла конкурс соціальної фотографії, організований британським Королівським фотографічним товариством спільно з газетою The Guardian^[5]. Фотографія була зроблена в аварійному будинку в центрі Києва, за адресою вул. Гоголівська 32-А, мешканці якого понад 20 років чекали на відселення. Євгенія Бєлорусець три роки відвідувала мешканців будинку, фотографію на конкурс надіслала Анастасія Рябчук, із якою вони разом організовували фотовиставку «Гоголівська 32»^[6]. Виставка пройшла в грудні 2010 року в Центрі візуальної культури^[7].

У травні 2012 року стався напад на її виставку, що проходила в кінотеатрі «Жовтень», присвячену життю одностатевих сімей^[8][9].

З серпня 2014 року неодноразово їздила на Донбас, знімала повсякденне життя мешканців прифронтових територій^[10]. 2016 року в Національному музеї Тараса Шевченка проходила виставка її фотографій «Перемоги переможених», присвячена роботі на шахтах у зоні бойових дій^[11][12].

Живе й працює в Києві та Берліні.

• Щасливі падіння: тексти і фотографії. Харків: IST Publishing, 2018. ISBN 978-966-97657-8-9
  • Glückliche Fälle. Ins Deutsche übersetzt von Claudia Dathe, Matthes & Seitz, Berlin, 2019, ISBN 978-3-95757-776-4.
  • Lucky Breaks. Ins Englische übersetzt von Eugene Ostashevsky, New Directions, New York, 2022, ISBN 9780811229845.
• Цикл лекций о современной жизни животных. Київ: IST publishing, 2021. ISBN 978-617-7948-05-5
• Anfang des Krieges. Tagebücher aus Kyjiw. Matthes & Seitz, Berlin, 2022. ISBN 978-3-7518-0806-4

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бєлорусець Євгенія Марківна

• Особистий сайт [Архівовано 21 квітня 2022 у Wayback Machine.]
•  Історії феміністок в Україні: письменниця Євгенія Бєлорусець на YouTube
• «Мы ничего не можем оправдывать войной» [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // openDemocracy. — 1.11.2018.

Це незавершена стаття про українського художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.