Бідула Василь
Васи́ль Біду́ла (1868, Лапшин, нині Тернопільського району Тернопільської області — 1925, там само, похований у Бережанах) — український народний майстер-різьбяр. ЖиттєписВасиль Бідула народився 1886 року в с. Лапшин на Бережанщині в селянській сім'ї. Правдоподібно, навчався грамоти в сільського дяка Коріньовського, бо двокласну народну школу відкрили в Лапшині, коли йому було вже 16 років. На його неординарний художній талант випадково звернула увагу управителька графського маєтку пані Мачинська, яка своїм коштом послала навчатися у львівське художнє училище. Василь Бідула став одним із найкращих народних умільців, майстер круглої різьби по дереву й каменю. Свою творчість присвятив простим людям, втіливши у свої творіння, як-от «Жінка з індичкою», «На ярмарок», «Селянин із телям», «Селянин з волами і возом», «Селянин везе сіно», «Селянка пасе корову», «Жінка із кошиком», «Мисливець», «Жебраки» та інші, їхні найкращі риси — простоту, скромність, людяність. Під час Першої світової війни В. Бідулу мобілізували до австрійської армії. Командування, побачивши його талановиті роботи, навіть не посилало його на фронт. Помер В. Бідула від епідемічного висипного тифу в 1925 році в матеріальних нестатках. Похований у спільній могилі на Бережанському цвинтарі, наразі не відомо точно місце спочинку його праху.[1] РоботиЙого скульптури з каменю мають характерну ознаку — вони оздоблені фризом з листків та віньєткою над надписом. Василь Бідула автор численних скульптурних робіт із каменю. Зокрема,
Світлини робіт Василя БідулиПримітки
ПосиланняЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia