Жуків (Тернопільський район)
![]() ![]() Жу́ків — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 - адміністративний центр Жуківської сілької ради, якій були підпорядковані села Гиновичі та Підлісне. Розташоване на берегах річки Золота Липа біля гори Хім, яка є найбільшою вершиною в Жукові. Населення — 883 осіб (2014). Дворів — 240[1]. ГеографіяУ селі є вулиці[2]: Богдана Лепкого, Золочівська та Центральна. КліматДля села характерний помірно континентальний клімат. Жуків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
Історія![]() Сільська молодь біля зруйнованого польською владою пам'ятника Тарасові Шевченку. 1931 рік Поблизу Жукова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та висоцької культур, раннього заліз. віку. Перша писемна згадка — 8 листопада 1420 року.[3] Тоді Жуків отримав маґдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла, власником населеного пункту був Я. Лабонта з Жукова. 1530 року Жуків — власність коронного гетьмана Миколая Сенявського. 1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[4]. Діяли «Просвіта», «Січ» та інші українські товариства. У 1880-х роках тут жив і працював священиком батько письменника Богдана Лепкого о. Сильвестр Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава), тут похований на сільському цвинтарі. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади[5]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6]. НаселенняЗа даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:
ПолітикаВід 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[8]. Релігія
Пам'ятки![]() Встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку (1914, скульптор Бідула Василь ; відновлено 1967), Богданові Лепкому (1991; скульптор О. Маляр, архітектор Р. Білик), на могилі о. С. Лепкого, на могилі вояків УСС, полеглих 1917 (1995), пам'ятний хрест члену Проводу ОУН Миколі Арсеничу і 5 пам'ятних хрестів на місці загибелі вояків УПА, меморіальну таблицю на будинку, де проживала родина Лепких (1992). Насипано могили жертвам сталінських репресій, радянським воїнам, полеглим у німецько-радянській війні 1941—1945 рр. 1941, символічну могилу Борцям за волю України. ЕкономікаУ селі діє швейне підприємство ТОВ «Мануфактура», яке спеціалізується на пошитті чоловічих сорочок.[9] Соціальна сфераУ Жукові діють загальноосвітня школа I–III ступенів ім. Б. Лепкого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музична школа, консервний завод, АТ «Джерела». Відомі людиНародилися
Проживали
Перебували
Світлини
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia