Білик Юрій Михайлович

Білик Юрій Михайлович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	16 червня 1980(1980-06-16) Муроване, Львівська область
Смерть	20 березня 2015(2015-03-20) (34 роки) Новотошківське, Луганська область (підрив на вибуховому пристрої)
Поховання	Муроване
Псевдо	«Білий»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	24 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку
Командування
в. о. командира взводу
Нагороди та відзнаки

Ю́рій Миха́йлович Бі́лик (нар. 16 червня 1980(19800616), с. Муроване, Сокальський район, Львівська область, Українська РСР — 20 березня 2015, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України.

Народився 1980 року в селі Муроване на Сокальщині Львівської області. З дитинства мешкав у Червонограді, 1995 року закінчив Червоноградську середню загальноосвітню школу № 11 (нині — Червоноградська гімназія).

З 1995 р. по 1998 р. навчався у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї за професію: «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 14 серпня 2014-го.

Призначений на посаду старшого стрільця 10-ї роти 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів. У зв'язку з відсутністю офіцера — командира взводу, з грудня 2014 виконував обов'язки командира взводу.

Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.

20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської»^[1]. В результаті вибуху загинули молодший сержант Юрій Білик і старшина Дмитро Гончарук.

24 березня з Юрієм прощались у Чевонограді^[2]. Похований наступного дня на кладовищі села Муроване^[3]. Залишилися батьки на Сокальщині, дружина та п'ятеро дітей у Червонограді.

• За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)^[4].
• Рішенням Червоноградської міської ради від 25.06.2015 № 835 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно).
• Рішенням Сокальської районної ради від 13.10.2016 присвоєне звання «Почесний громадянин Сокальського району» (посмертно).

• Білик Юрій Михайлович [Архівовано 30 липня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Білик Юрій Михайлович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сокаль і Сокальщина, 5 червня 2015.
• Білик Юрій [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.