Біловодський район
Білово́дський райо́н — колишній район України, розташований у північно-східній частині Луганської області, як адміністративну одиницю було утворено 1923 року. Розформований у 2020 році, район приєднано до Старобільского. Територія — 1598 км².Населення — 23 101 особа (на 1 січня 2019). Довжина з півночі на південь — 41 км, зі сходу на захід — 60 км. Районний центр — смт Біловодськ — розташований на відстані 92 км від обласного центра — м. Луганська і на відстані 56 км від найближчої залізничної станції Старобільськ. Територію району перетинають автодороги загальнодержавного значення Старобільськ—Мілове та обласного значення Широкий—Марківка. Район сільськогосподарський і провідна його галузь — сільськогосподарське виробництво. Відомий край найстарішими в Україні кінними заводами. Це єдиний в Україні район, де розташовані відразу три державних кінних заводи — Деркульський, Лимарівський та Новоолександрівський, які зараз є багатогалузевими господарствами з виробництва сільськогосподарської продукції. Географія
У надрах району містяться поклади крейди, мергелю, глини, піску. Є також джерела мінеральних вод, що мають промислове значення. Клімат помірковано континентальний, з жарким сухим літом, і порівняно теплим малосніжним з відлигами зими. Максимальна температура: +40 градусів за Цельсієм, мінімальна: −39 градусів. Атмосферні опади розподіляються по місяцях нерівномірно, район відноситься до зони ризикованого землеробства. Озера, річки, ставки займають 0,39 % загальної площі району. Територією району протікає річка Деркул, що впадає в Сіверський Донець. На річках Дубовець і Комишна розташовані 2-а водосховища. У річках водяться деякі види прісноводних риб, що не мають промислового значення. Основне природне багатство — родючі чорноземи, що займають близько 60 % території району. Близько 8 % території району займають ліси. У лісовому фонді державного лісомисливського господарства їх нараховується 8000 гектарів. Практичного промислового значення не мають. Є заповідні степові зони. У селі Городище розташовано засноване в XIX сторіччі професором Докучаєвим В. В. Юницьке лісництво, що у 1971 році оголошено пам'ятником природи. ФлораНа території району зростають рослини, занесені до Червоної книги України[1]:
ФаунаТваринний світ характерний для відкритих степових регіонів, але не має промислового значення, внаслідок його нечисленності. У районі водяться лосі, козулі, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, куниці. Досить розповсюдженим є бабак європейський, котрий практично зник з лісостепової зони. Природоохоронні територіїБіловодський район має найбільшу в Луганській області площу природно-заповідного фонду. До його складу входять 1 об'єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 1 065 га (Ботанічний заказник Юницького) і 10 — місцевого значення загальною площею 22 102,5 га:[2]
ІсторіяНа території цього краю перші мешканці з'явилися 300 — 100 тис. років тому. З 3 по 1 тисячоліття до н. е. у цих степах мешкали скотарські племена, в цей час з'являються курганні поховання. Біловодськ, імовірно, виник у 1686 році. Перші згадування про Біловодськ у документах належать до 1707 року. У 1708 році після придушення Булавінського повстання Біловодськ був спалений. Тільки у 1717 році козаки острозького полку почали нове заселення краю. У 1765 році Біловодську надали право повітового міста і приписали до Палацової стайневої канцелярії. У 1765 році Наказом Катерини II заснований Деркульський конезавод. У 1779 році Біловодськ став повітовим містом Воронізького намісництва. 1781 рік повітовому місту Біловодську був присвоєний герб. 1796 рік Біловодський повіт був скасований, а Біловодськ був залишений заштатним містом кіннозаводського відомства. У 1818 році — заснований Лимарівський конезавод, у 1822 році — Новоолександрівський конезавод. У 1850 році окружне правління було переведене у Старобільськ. У 1860 році заштатне місто Біловодськ було перейменовано у слободу. 1918 рік (грудень) — Біловодське селянське повстання проти військ генерала Краснова. 1919 рік — у Біловодську створена комуна «Новая жизнь». 1923 рік — утворений Біловодський район у складі Старобільської округи. У 1929-30 роки була проведена загальна колективізація селянських господарств. 13 червня 1942 року почалася окупація району німецько-фашистськими військами. 20 січня 1943 року Біловодськ був визволений від окупантів 41-ю гвардійською стрілецькою дивізією (під командуванням полковника Н. І. Іванова) і 12-ю гвардійською танковою бригадою (під командуванням полковника Ф. М. Лихачова). За роки війни було призвано до лав армії більш ніж 9 тис. жителів району, не повернулися 5283 чоловіка, нагороджено орденами і медалями 1215 воїнів, 7 стали Героями Радянського Союзу. Після війни почалася відбудова сільського господарства. 418 працівників сільського господарства були нагороджені медаллю «За сумлінну працю в роки Великої Вітчизняної війни». У колгоспах і радгоспах району зростали виробництво та продаж державі зерна та продукції тваринництва. У 1958 році група передовиків виробництва була нагороджена орденами і медалями СРСР, 3 стали Героями Соціалістичної Праці. За підсумками Всесоюзного соціалістичного змагання за успішне виконання плану 1985 року і завдання 11-ї п'ятирічки Біловодський район визнаний переможцем і нагороджений перехідним Червоним Прапором Ради Міністрів СРСР і ЦСПС. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Брусівську сільраду Старобільського району до складу Біловодського району[3]. Адміністративний устрійАдміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 13 сільських рад, які об'єднують 33 населених пункти і підпорядковані Біловодській районній раді. Адміністративний центр — смт Біловодськ[4]. Економіка
У Біловодському районі Луганської області, однієї з 14-и областей, де культивується конярство, сконцентрований основний потенціал області. Нинішні кінні заводи створювалися імператорськими указами в 70-х роках XVIII — на початку XIX сторіччя, і надалі сталі не тільки виробничими структурами, а й осередками культурного життя територій. Конярство заводів забезпечувало престиж держави на спортивних змаганнях за кордоном, приносило відчутні валютні надходження на міжнародних аукціонах найкращих представників порід коней. Фахівцям і зацікавленим людям добре відомий ваговоз Кокетливий, орловський рисак Капрал, англійський чистокровний жеребець Задорний, жеребець український верхівковий Архітектор. Багато які з їхніх рекордів залишаються недосяжними до сьогодні. Населення
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[7]
Середньорічна чисельність населення на початок 2002 року становить 27,6 тис. чоловік, з яких 38 % живуть у смт Біловодськ, а інші — у селах району. Кількість дворів — 10206. Діти до 18-ти років становлять 6780 чол. Працездатне населення — 11410 чол., з них зайнято — 5900, пенсіонерів — 8453 чол., безробітних — 1621. Політика25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Біловодського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 27,10 % (проголосували 4 923 із 18 165 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 33,29 % (1 639 виборців); Сергій Тігіпко — 17,71 % (872 виборців), Юлія Тимошенко — 7,66 % (377 виборців), Петро Симоненко — 6,60 % (325 виборців), Михайло Добкін — 6,54 % (322 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 5,67 %.[8] Див. такожПримітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біловодський район
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
