Вакалюк Валерій Анатолійович

Вакалюк Валерій Анатолійович
Вакалюк Валерій Анатолійович
Народження	30 вересня 1947 ; Житомир, Українська РСР, СРСР
Смерть	1 лютого 2021 (73 роки)
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1967) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1972)
Вчитель	Мисько Еммануїл Петрович, Крвавич Дмитро Петрович, Лащук Юрій Пилипович, Флінта Зеновій Петрович і Бокотей Андрій Андрійович
Діяльність	скульптор, кераміст
Член	Спілка радянських художників України

Вале́рій Анато́лійович Вакалю́к (30 вересня 1947, Житомир — 1 лютого 2021) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1976 року.

Біографія

Народився 30 вересня 1947 року в місті Житомирі. 1967 року закінчив відділ декоративної скульптури Львівського державного училища прикладного мистецтва імені Івана Труша; 1972 року — відділ художньої кераміки Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва. Його педагогами були Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, Юрій Лащук, Зеновій Флінта. Дипломна робота — керамічно-тематичні пласти до 50-річчя утворення СРСР «Встановлення влади Рад в українському селі» (керівник Андрій Бокотей, оцінка — відмінно)^[1].

Після здобуття фахової освіти працював художником декоративно-ужиткового мистецтва у Вінницьких художньо-виробничих майстернях. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Литвиненка, № 30, квартира № 16^[2]. Помер 1 лютого 2021 року^[3].

Творчість

Працював у галузях декоративної композиції в інтер'єрі, станкової скульптури в техніці кераміки та дерева. Серед робіт:

«Парубки» (1969);
«Везуть хміль» (1975);
«Початок» (1991);
«Князь Ігор» (2002);
декоративне панно «Кельце» у вінницькому ресторані «Кельце» (1976);
декоративне панно «Земля Поділля» (1982, шамот, дерево);
ікона «Поділля», барельєфи та об'ємні мозаїки у київському ресторані «Вінничанка» з нагоди святкування 1500-річчя Києва (1982);
декоративне панно «Подільське весілля» у Будинку урочистих подій у Вінниці (1987, шамот, дерево).

З 1976 року брав участь в обласних, всеукраїнських та всесоюзних виставках; у міжнародних виставках українського сучасного мистецтва у США, Італії, Швеції, Німеччині. Лауреат республіканських та обласних премій з декоративного мистецтва.

Твори є власністю Міністерства культури України, зберігаються у Національному музеї у Львові, Вінницькому обласному художньому музеї.

Примітки

Література

Т. Г. Журунова. Вакалюк Валерій Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
«Мистецтво Вінниччини» — Вінниця, 2006;
Художники Вінниччини: До 40-ліття Вінницької обласної організації Національної спілки художників України. 1976—2016. Вінниця. 2015. ISBN 978-617-583-148-9. — C. 184—185, 198—199, 222, 250;
30 вересня року — 70 років від дня народження Валерія Анатолійовича Вакалюка // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2017 року: хронологічний довідник / укладачі: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк; редактор: С. В. Лавренюк; відповідальна за випуск Н. І. Морозова; Управління культури і мистецтв Вінницької облдержадміністрації, Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця: ФОП Рогальська І. О., 2016. — С. 250.