Валеріан Банах
Банах Валеріан (Валерій) Васильович (1881, Краків, Королівсво Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина— 18 травня 1940, Старобільськ, Луганська область, УРСР) — український громадсько-культурний діяч, адвокат у м. Надвірна. БіографіяНародився 1881 року в родині службовця Василя Банаха та Марії Кубаїв у Кракові. У серпні 1899 р. закінчив навчання у Львівському університеті. У свідоцтві про закінчення університету відзначено, що він прослухав предмет «Церковні відносини Східної Європи», який викладав Михайло Грушевський.[1] Згодом приїхав до Надвірної, відкрив адвокатську контору та включився в українську громадську й політичну діяльність. У вересні 1939 року розпочались арешти українських націоналістів, громадських діячів. Одного з перших більшовики арештували Валерія Банаха і ув'язнили в Станиславові. Свідчення по справі В.Банаха давали члени КПЗУ із сіл Гаврилівка, Велесниця, Назавизова і м. Надвірна.[2] 19 грудня 1939 року Надвірнянським повітовим відділом НКВС винесено постанову про пред'явлення звинувачення за ст. 54 п. 10, ч. 1 КК УРСР. Вироком суду від 29.02.1940 року засуджено на 8 років позбавлення волі. Вини підсудний не визнав і подав апеляційну скаргу. Враховуючи спростування доказів суд все ж засудив Банаха на 6 років позбавлення волі і відбування покарання у далеких таборах СРСР, а також подальшим позбавленням прав строком на 2 роки. 18 травня 1940 року — він етапований до в'язниці НКВС у м. Коломия, а 18 вересня вибув по етапу в Старобільськ, де помер.[2] Реабілітований 28 листопада 1959 року.[3] Суспільно — політична діяльність
Показове лугове свято у Надвірні відбулося в 1936 році, а в 1937 році товариство вшанувало пам'ять хорунжої УСС Софії Галечко на її могилі у с. Пасічна. Польська поліція розігнала збір луговиків з усього повіту. За активну діяльність товариства неодноразово староста попереджував Банаха про арешт активних діячів і розпуск «Луг». У 1939р. Валерій Банах, переховуючись від арешту поляками, уникнув тюрми у Березі Картузькій.[5]
«Вілла Банаха»Побудував на вул. 3-го Мая, 24 (тепер вулиця Мазепи) у Надвірній будинок. Орнаментальний декор в оздобленні будинку відсутній, його роль викоонують архітектурні форми. Гладко тиньковану поверхню стін пожвавлюють тяги — обрамлення арок лоджії та широка плоска тяга, яка позначає фриз у підкарнизьній площині стін. У будинку використано новаторський принцип, який порушує метричні членування фасаду. В один ряд розміщено вікна різного характеру з різними пропорційними співвідношеннями сторін. Бічні вікна ризаліту першого поверху — аркові вузькі, а центральне — лучкове, двостулкове. Вікна одноповерхової частини та другого поверху — прямокутні. Будинок за стильовими ознаками належить до раціоналістичної течії сецесії.Це одна з кращих архітектурних споруд Івано — Франківщини у цьому стилі, вона є яскравим прикладом особнякового будівництва, в якому втілено головні ідеї сецесійногго формоутворення. Між вікнами першого поверху розміщено присвячену Катрі Гриневичевій меморіальну дошку. "[7][8] У 2000-х роках будинок займав банк «Прикарпааття», а у 2020 році там знаходилося кафе «Сита тарілка». Зараз функціональне призначення не визначене. Галерея
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
