Варкарола Паліокастріца (фестиваль)
Варкарола Паліокастріца (грец. Βαρκαρόλα Παλαιοκαστρίτσας) - щорічний тематичний фестиваль, який проводиться в селищі Палеокастриця на острові Керкіра (Корфу), Греція у першій декаді серпня[1]. Що таке ВаркаролаВаркарола це можливість для людей розважатись, танцювати, співати та відроджувати місцеві традиції. Залежно від місцевості є різна причина варкароли (святкування місцевого ювілею, релігійна подія, повний літній місяць або проведення тематичної варкароли). На Керкірі в Кассіопі, Беніцесі, Перитейя, Петрітті, Каламі, місті Керкіра та інших грецьких островах та містах, таких як Кефалонія, Закінф, Лефкада, Агрініон, Превеза та багато інших, майже щороку організовують свій особливий фестиваль[2]. Тематичний фестиваль у ПаліокастріціВаркарола у Палеокастриці є тематичним фестивалем, який відбувається на пляжі селища Паліокастриця майже щорічно з 1996 року[3] (за іншими даними 1997 року)[4]. Перша Вакарола в Паліокастриці проведена громадою села Лаконія спільно з центром дайвінгу, монастирем Панагія Палеокастриця з участю місцевих моряків та акторів. У перші роки захід проходив 13 липня, у храмовий день малої церкви святого Спиридона, в бухті Палеокастриця[4]. ![]() Фестиваль демонструє подорож гомерівського Одіссея до Ітаки під час якої його пліт коло острова Керкіри знищує Посейдон. Врятований дочкою місцевого царя феаків Алкіноя Навсікаєю Одісей допомогу царя та повертається додому[2][3][5]. В бухті Палеокастріци пливуть човни і платформи, танцюристи виконують народні танці, відбувається парад оркестрів, актори грають ролі з Одіссеї. Дійство супроводжується вогняним і світловим шоу під музику відомого грецького композитора Вангеліса Папатанасіу (мелодія «Вогненні колісниці»)[2][3][6]. Завершують шоу феєрверки[2]. Після фестивалю майже щороку до світанку проводиться пляжна вечірка[3][6][5]. Також за окремими джерелами є фестиваль присвячений врятуванню Святим Спиридоном острова від захоплення османами в 1716 році та спалення турецького військово-морського флоту[7][8][9]. Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia