Варязький провулок (Київ)

Варязький провулок Київ
Місцевість	Кудрявець
Район	Шевченківський район
Назва на честь	Варягів
Колишні назви
Діонісівський провулок, Бехтерівський провулок
Загальні відомості
Протяжність	320 м
Координати початку	50°27′23″ пн. ш. 30°29′45″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.49583° сх. д. / 50.45639; 30.49583
Координати кінця	50°27′29″ пн. ш. 30°29′44″ сх. д. / 50.45806° пн. ш. 30.49556° сх. д. / 50.45806; 30.49556
поштові індекси	04053
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська»
Тролейбуси	Тр 6, 16, 18 (по вулиці Січових Стрільців)
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Свято-Покровський жіночий монастир
Державні установи	Посольство Куби (буд. №5)
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10089
У проєкті OpenStreetMap	r2152181
Мапа
Варязький провулок у Вікісховищі

Варя́зький прову́лок — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Покровського монастиря.

Провулок виник у середині XIX століття, мав назву Діоні́сівський, імовірно, від Діонісівської домашньої церкви великої княгині Олександри Петрівни Романової — засновниці та першої ігумені Покровського монастиря. За міським розкладом належав до 4-го розряду, 1914 року переведений одразу до 1-го розряду.

Перейменування назву на честь російського психіатра Володимира Бехтерєва провулок отримав у 1939 році^[1] (повторні рішення про перейменування — 1944^[2] та 1952^[3] роки).

Сучасна назва на честь скандинавських воїнів, яка виникла на руському ґрунті в середовищі скандинавів-найманців наприкінці IX — початку X століття Варягів — з вересня 2024 року^[4].

З давніх споруд збереглися капітальні будівлі кінця XIX — початку ХХ століття; сучасна забудова більшою мірою враховує історичне середовище.

Будинок № 13-А — колишній прибутковий будинок Покровського монастиря. Збудований у 1913 році, архітектор — Євген Єрмаков. Той самий архітектор збудував і притулок для прочан монастиря — будинок № 12 (1912–1913 рр.).

На Діонісівському (іще він звався Денисівським) провулку, 15, був студентський гуртожиток педагогічного технікуму, але там мешкали студенти і з інших закладів. Тепер там відновлено Свято-Покровський жіночий монастир.

У будинку № 3-А жив український письменник Юрій Заруба, у будинку № 8 (не зберігся) — український письменник Іван Нечуй-Левицький. У будинку № 5 (кв. 6)^[5] проживав академік живопису Володимир Менк, а у будинку № 6 — художник Опанас Рокачевський.

У 1906–1908 роках у будинку № 4 (не зберігся) проживала родина письменника Михайла Булгакова.

У будинку № 13 мешкав Вілен Барабой — спеціаліст у галузі експериментальної онкології, доктор медичних наук, професор, лаурет кількох премій, в тому числі й Державної премії України у галузі науки і техніки. У будинку 13-А мешкав доктор історичних наук Іван Слинько^[6].

На території посольства Куби встановлено бюст видатного кубинського філософа, поета та революціонера Хосе Марті.

• Будинок по Бехтеревському провулку, 8-Б

• Киевские развязки — 1974 (рос.)
• Проект «Цікавий Київ» [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]

• Бехтеревський провулок // Веб-енциклопедія Києва.
• Бехтерєвський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 29.

• Бехтерєвський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 24.
• Бехтерєвський пров. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 28.

• Бехтеревський провулок // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 20. — ISBN 5-88500-070-0.
• Бехтеревский переулок // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 58. (рос.)
• Бехтеревский переулок // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 62. (рос.)
• Бехтеревський переулок // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 22 грудня 2012.]
• Пров. Бехтерєвський // Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 15–16. — ISBN 978-966-8999-05-5.

• Бехтерівський провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 15. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Бехтерівський провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.