Василь Ілліч Скоропадський
Скоропа́дський Васи́ль Ілліч (? — 1727) — український військовий і політичний діяч. Представник роду Скоропадських. Другий син Іллі Скоропадського. Брат гетьмана Івана Скоропадського. Військовий канцелярист (1676), сотник Березинської сотні (1697–1709), полковий обозний Чернігівського полку (1713–1721), генеральний бунчужний (1726–1727). БіографіяНародився в Умані. Навчався у Києво-Могилянській академії[1]. 1674 року переселився разом із братом Іваном Скоропадським на Лівобережну Україну. Служив у гетьмана Івана Самойловича в Генеральній військовій канцелярії. 1676 року отримав уряд військового канцеляриста, займався дипломатичною діяльністю. В жовтні і грудні 1676 відправлений як посол до Москви. 1682 року разом із козаками Березинської сотні був присутній на урочистій церемонії інтронізації московських царів Івана V та Петра І. За гетьманування Івана Мазепи обіймав посаду березинського сотника Чернігівського полку (1697–1709). 1705 року брав участь в поході на Старий Костянтинів. За гетьманування брата Івана Скоропадського отримав посаду полкового обозного Чернігівського полку — командира полкової артилерії (1713–1721). 1726 року, за урядування Малоросійської колегії в Україні, дістав посаду генерального бунчужного. Помер 1727 року. Сім'я
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia