Генеральна військова канцелярія

Генеральна військова канцелярія — найвища адміністративна установа Гетьманщини 17-18 століть. Центральний орган управління, що займався питаннями зв'язку, документообігу, адміністративної роботи та зберігання документів. Вона була важливим елементом державного управління в Гетьманщині, адже від неї залежало функціонування всієї системи державного управління.

Канцелярія створена Богданом Хмельницьким під час національно-визвольної війни українського народу 1648-57 років. Здійснювала все військове, адміністративне, судове і фінансове управління. Була створена на основі польського зразка управління.

Гетьман через Генеральну військову канцелярію здійснював управління військовими, адміністративними, судовими і фінансовими справами держави. Генеральна військова канцелярія підпорядковувалась гетьману, а безпосередньо керував її діяльністю генеральний писар.

До складу канцелярії входила вся генеральна старшина, крім генерального судді.

• Генеральний обозний,
• два генеральних судді,
• два генеральних осавули,
• генеральний хорунжий
• генеральний бунчужний

Здійснювала нагляд за рішеннями Генерального військового суду з кримінальних і політичних справ. Все діловодство велося українською мовою.

Місце перебування — Гетьманська резиденція (в різні часи — Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів).

При Генеральній військовій канцелярії був курінь канцелярський, в якому мешкали військові канцеляристи та інші службовці цієї установи. Збереглися документи про те, що в 50-х рр. 18 ст. курінь канцелярський перебував у стані «крайней обветшалости» і у зв'язку з цим виникла потреба в спорудженні нового приміщення, проект якого склав учень-архітектор К.Борзаківський. Він спланував житловий будинок на 13 кімнат, 2 комори і 2 сіней; кухню з прибудовою для житла служителів і кухарів; флігелі (льодовню для шафарні та амбар); конюшню і при ній амбар для вівса; сарай для колясок і при нім амбар для хомутів.

З 28 листопада 1720 року указом Петра I канцелярія позбавлена фінансових і судових функцій. З 1722 року діяльність Генеральної військової канцелярії контролювалась Малоросійською колегією.

В 1727-34 роках за гетьманства Данила Апостола знову підпорядкувалась гетьману.

Після його смерті реорганізована у Правління гетьманського уряду.

За гетьмана Кирила Розумовського була знову відновлена і функціонувала до остаточної ліквідації російським урядом гетьманства 10 (21 листопада) 1764 року.

• Панашенко В. В. Генеральна військова канцелярія [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 74. — ISBN 966-00-0405-2.
• Довідник з історії України [Архівовано 9 травня 2009 у Wayback Machine.]

• В. І. Сергійчук. Генеральна військова канцелярія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

• Генеральна військова канцелярія [Архівовано 6 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Канцелярія Генеральна військова [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 592. — 1000 екз.
• Генеральна військова канцелярія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.