Великогомілкова кістка

Великогомілкова кістка
Великогомілкова кістка
	Великогомілкова кістка (позначена червоним)
Деталі
Артикуляції	коліно, щиколотка, верхній і ; нижній гомілковий суглоб
Ідентифікатори
Латина	os tibia
Анатомія Грея	subject #61
MeSH	D013977
TA98	A02.5.06.001
TA2	1397
FMA	24476
	Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Великогомі́лко́ва кі́стка^[1] (лат. tibia), заст. суре́ля^[2]^[3] — найбільша і основна з двох кісток гомілки, розташована зі сторони, ближчої до осі тіла. Латинська назва первісно означала «дудка, флейта, авлос»^[4].

Опис

Великогомілкова кістка це трубчаста кістка, що має тіло та два наростки. Проксимальний кінець розширений у поперечному напрямку і закінчується присереднім та бічним виростками. На задньо-нижній поверхні бічного виростка є малогомілкова суглобова поверхня для з'єднання з головкою малогомілкової кістки. Зверху кожний виросток має ввігнуту верхню суглобову поверхню для з'єднання з відповідним виростком стегнової кістки. По середині суглобової поверхні є міжвиросткове підвищення, а на ньому — присередній та бічний міжвиросткові горбки. Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення розміщені переднє і заднє міжвиросткові поля, до яких прикріплюються хрестоподібні зв'язки колінного суглоба. До передньо-медіальної поверхні проксимального кінця кріпляться сужожилки кравецького, тонкого і півсухожилкового м'язів, утворюючи так звану гусячу лапку.

За формою тіло кістки нагадує видовжену тригранну призму, що поступово звужується донизу. На ньому розрізняють три поверхні: присередню, задню і бічну, що відділяються одна від одної присереднім, переднім і міжкістковими краями. Передній край у верхньому відділі кістки починається від горбистості великої гомілкової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м'яза стегна.

Дистальний кінець кістки має майже чотирикутну форму, на його присередньому краї є спрямований донизу відросток — присередня кісточка, на внутрішній поверхні якої розміщується суглобова поверхня кісточки, що продовжується в нижню суглобову поверхню. бічна поверхня дистального кінця кістки має невелику вирізку з суглобовою поверхнею для з'єднання з малою гомілковою кісткою — малогомілкову вирізку.

Цікаві факти

Великогомілкова кістка не старої людини при точному осьовому навантаженні витримує масу невеликого легкового автомобіля.
Щоб відрізнити праву великогомілкову кістку від лівої, необхідно проксимальний кінець зорієнтувати догори, дистальний — донизу. Горбистисть і передній край — наперед. Тоді присередня кісточка відходитиме від присереднього краю дистального кінця кістки. У такому положенні кістки міжкістковий край на її тілі завжди буде обернений назовні: правої — праворуч, лівої — ліворуч.

Примітки

↑ Черкасов В. Г. та ін. Кістки нижньої кінцівки // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
↑ Суреля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Суреля // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ tibia. www.etymonline.com. Online etymological dictionary. Процитовано 23 серпня 2019.