Зап'ясток

Зап'ясток
Зап'ясток
	Рентгенограма руки з кістками зап'ястка
	Кістки зап'ястка.
Деталі
Ідентифікатори
Латина	carpus
MeSH	D014953
TA98	A01.1.00.026
TA2	147
FMA	24922
	Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

Зап'я́сток, зап'я́стя (лат. carpus) — частина кисті, яка складається з 8 кісточок (ossa carpi, ossa carpalia, однина os carpale), розташованих у два ряди.

Сукупність зап'ясткових кісток утворює своєрідне склепіння: опукле на дорсальній стороні і жолобчасте на долонній. Жолоб чи борозна зап'ястка (sulcus carpi) з променевої сторони обмежений променевим підвищенням зап'ястка (eminentia carpi radialis), утвореним горбками човноподібної кістки та кістки-трапеції, а з ліктьової сторони — ліктьовим підвищенням (eminentia carpi ulnaris), утвореним горохоподібною кісткою та гачком гачкуватої кістки.

Назва

Латинська назва carpus походить від грец. καρπὁς, що сходить до пра-і.є. *kʷerp- («повертати»). Українська назва зап'ясток, зап'ястя пов'язане з «п'ясток, п'ясть».

Будова

Кістки

Сукупність восьми зап'ясткових кісток можна поділити або на два поперечні ряди (проксимальний і дистальний), або в три поздовжні колони (променеву, півмісяцеву та ліктьову).

Перший ряд (проксимальний) у порядку від променевої кістки: човноподібна (os scaphoideum), півмісяцева (os lunatum), тригранна (os triquetrum) і горохоподібна (os pisiforme). Другий ряд (дистальний): трапеція (os trapezium) або велика трапецієподібна кістка, трапецієподібна (os trapezoideum) або мала трапецієподібна кістка, головчаста (os capitatum) і гачкувата (os hamatum). Проксимальний ряд зчленовується з променевою кісткою за допомогою променево-зап'ясткового суглоба. Кожен ряд утворює дугу, вигнуту проксимально і увігнуту дистально. На долонній стороні зап'ясток вигнутий і утворює зап'ястковий канал, покритий утримувачем згиначів (flexor retinaculum)^[1]. Проксимальний ряд зчленовується з поверхнями променевої кістки і кісток дистального ряду. У проксимальному ряді кожна кістка має обмежену незалежну рухомість: наприклад, човноподібна бере участь у забезпеченні міжкісткової сталості, рухомо зчленовуючись з трапецією і трапецієподібною кісткою. Кістки дистального ряду, навпроти, закріплені більш жорстко, тому цей ряд рухається разом з п'ястковими кістками^[2].

З біомеханічного і клінічного погляду п'ясткові кістки краще ділити на три колони:^[3] променево-човноподібну (човноподібна, кістка-трапеція та трапецієподібна), центрально-півмісяцеву (півмісяцева та головчастка кістки) і ліктьово-тригранну (тригранна та гачкувата кістки). При такому діленні горохоподібна кістка розглядається як сезамоподібна, включена в сухожилок ліктьового згинача зап'ястка^[3]. Ліктьова колона має проміжок між ліктьовою і тригранною кістками, тому тільки променево-човноподібна і центрально-півмісяцева колони зчленовуються з передпліччям (променевою кісткою). Зап'ясток є більш сталим у згинанні, ніж у розгинанні, завдяки тому що сила капсул і зв'язок більша, ніж сила взаємного зчеплення кісток^[2].

Зчленування

Зап'ясток має велику кількість суглобів. З п'ястковими кістками кістки зап'ястка з'єднуються зап'ястково-п'ястковими суглобами^[en] (articulationes carpometacarpeae, articulationes carpometacarpales), з променевою кісткою — променево-зап'ястковим суглобом, між собою зап'ясткові кістки сполучаються міжзап'ястковими суглобами^[en] (articulationes intercarpales), а міжзап'ястковий суглоб між проксимальним і дистальним рядами називається середньозап'ястковим суглобом^[en] (articulatio mediocarpalis).

Зап'ясткові кістки із суглобами (виділені фіолетовим). Ліва рука, вигляд спереду (з боку долоні).

Зчленування п'ясткових кісток^[4]
Назва	Проксимальні/променеві зчленування	Латеральні/медіальні зчленування	Дистальні/п'ясткові зчленування
Проксимальний ряд
Човноподібна	променева	головчаста, півмісяцева	трапеція, трапецієподібна
Півмісяцева	променева, суглобовий диск	човноподібна, тригранна	головчаста, гачкувата (іноді)
Тригранна	суглобовий диск	півмісяцева, горохоподібна	гачкувата
Горохоподібна		тригранна
Дистальний ряд
Трапеція	човноподібна	трапецієподібна	перша та друга п'ясткові
Трапецієподібна	човноподібна	трапеція, головчаста	друга п'ясткова
Головчаста	човноподібна, півмісяцева	трапецієподібна, гачкувата	третя, частково друга та четверта п'ясткові
Гачкувата	тригранна, півмісяцева	головчаста	четверта і п'ята п'ясткові

Додаткові кістки

Окрім вищеописаних, у зап'ястку іноді спостерігаються додаткові кістки. З понад 20 описаних додаткових зап'ясткових кісток, тільки чотири вважаються справжніми додатковими (центральна, шилоподібна, друга трапецієподібна та друга горохоподібна). Іноді трапляється розділення човноподібної, тригранної та горохоподібної кісток на дві^[1].

A — човноподібна кістка B — півмісяцеві кістка C — тригранна кістка D — горохоподібна кістка E — трапеція (велика трапецієподібна кістка) F — трапецієподіна (мала трапецієподібна кістка) G — головчаста кістка H — гачкувата кістка 1 — променева кістка 2 — ліктьова кістка 3 — п'ястні кістки

Примітки

↑ ^а ^б Platzer 2004, p 124
↑ ^а ^б Schmidt-Lanz 2003, p 29
↑ ^а ^б Thieme Atlas of Anatomy 2006, p 224
↑ Platzer 2004, p 126

Література

Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
«Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Анатомія людини. У трьох томах. Том перший. / За редакцією В. Г. Черкасова, А. С. Головацького, М. Р. Сапіна — Вінниця: Нова Книга, 2013, видання 3, 368 с.