Верес Ганна Іванівна

Верес Ганна Іванівна
Народилася21 грудня 1928(1928-12-21) Редагувати інформацію у Вікіданих
Обуховичі, Іванківський район, Київська округа, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла11 червня 2003(2003-06-11) (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Обуховичі, Іванківський район, Київська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьткаля Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка радянських художників України і Національна спілка майстрів народного мистецтва України Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиПособчук Марія Маркелівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВерес Валентина Іванівна і Верес Олена Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани»
народний художник України Національна премія України імені Тараса Шевченка заслужений майстер народної творчості Української РСР

Га́нна Іва́нівна Ве́рес (21 грудня 1928, Обуховичі —11 червня 2003, Обуховичі) — українська вишивальниця й ткаля; членкиня Спілки радянських художників України з 1965 року та Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1999 року. Донька ткалі Марії Пособчук, мати майстринь Валентини та Олени Верес.

Життєпис

Народилася 21 грудня 1928 року в селі Обуховичах (нині Вишгородський район Київської області, Україна). Здобула середню освіту. Майстерності навчалась у своєї матері — Марії Пособчук.

У 1948—1958 роках працювала у філії київського виробничо-художнього об'єднання в Обуховичах; з 1977 року — у Художньому фонді Кєва. Жила у Києві, в будинку на провулку Бастіонному, № 9, квартира 15[1]. У 1988—1992 роках створила Музей народного ткацтва у смт Іванкові. Померла в Обуховичах 11 червня 2003 року.

Творчість

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня вишивка). Авторка і виконавиця традиційних поліських тканих рушників, декоративних тканин та панно. Серед робіт:

декоративні рушники
  • «Україно, мати моя» (1956)
  • «Женці жнуть» (1962);
  • «Україно, мати моя» (1966);
  • «Золота осінь» (1966);
  • «Цвіти, Україно» (1967);
  • цикли рушників «Наша дума, наша пісня» (1967, техніка перебірного ткацтва);
  • «В сім'ї вольній, новій» (1969);
  • «Радянська Україна» (1971);
  • «Щедрість» (1973);
  • «Дзвони Чорнобиля» (1988);
  • «Блискавка» (1990);
декоративні тканини
  • «Наша дума, наша пісня» (1965);
  • «Квіти Полісся» (1967);
  • «Київ — сад» (1975);
  • «Щастя землі» (1985);
  • «Хай буде мир на всій землі»;
  • «Радуйся, ниво неполитая»;
  • «Вічний вогонь»;
панно

У 1966—1968 виконала орнаментальні рушники, які присвятила Тарасу Григоровичу Шевченку. Репродукціями її рушників у співавторстві з Ганною Василащук ілюстровано «Кобзар» Шевченка (Київ, 1971).

Брала участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року. Творчості майстрині присвячені кінофільми «Ляда» (1974, «Київнаукфільм»), «А льон цвіте» (1980, «Укртелефільм»).

Її роботи експонуються у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Окремі роботи майстрині, що зберігалися в Іванківському історико-краєзнавчому музеї, згоріли 27 лютого 2022 року внаслідок пожежі, що виникла під час бою з російськими окупантами в ході російсько-української війни[2].

Відзнаки

Примітки

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya