Вертій Олексій Іванович
Олексій Іванович Вертій (*15 грудня 1950, хутір Веселий Яр, Липоводолинський район, Сумська область) — український педагог, народознавець, літературознавець та публіцист; доктор філологічних наук. БіографіяНародився 15 грудня 1950 в українській селянській хліборобській родині Івана Федоровича Вертія та Антоніни Трохимівної Вертій (Фіалки) на хуторі Веселий Яр Семенівської сільської Ради Липоводолинського району Сумської області[1]. У 1972 році закінчив Сумський державний педінститут (спеціальність «українська мова та література»). У 1983 р. — аспірантуру при кафедрі української літератури Київського педінституту. Працював у загальноосвітніх школах Роменського району Сумської області та м. Сум, перебував на журналістській роботі. З 1978 р. — старший лаборант, згодом — старший викладач, доцент кафедри української літератури Сумського педінституту. За часів радянського режиму зазнавав утисків, переслідувань і був змушений залишити роботу в інституті. 1 вересня 2006 року повернувся працювати в Сумський педінститут. 31 серпня 2010 року передчасно відправлений на пенсію. 6 травня 2011 року у Львівському національному університеті ім. І.Франка успішно захистив докторську дисертацію «Народні джерела національної самобутності української літератури 70-90-х років ХІХ століття». 18 березня 2013 року призначений на посаду провідного наукового співробітника Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. І.Франка. Наукові інтересиНаукові інтереси зосереджені навколо проблем національного самопізнання та самоусвідомлення українців, української усної народної творчості, історії української літератури, кобзарства, художньо-естетичного освоєння народного світогляду та поетики фольклору в писемній літературі, франкознавства, формування національних основоположних підстав вітчизняного народознавства, літературознавства, методики вивчення української літератури у вищій та загальноосвітній школі. За досить складних обставин організував сумську обласну науково-методичну лабораторію «Національні підстави вивчення української мови та літератури в школі», учасники якої вперше в історії української школи підготували і видали посібники з вивчення творчості В.Барки, І.Багряного, історії кобзарства, світової слави української пісні, в науково-методичних виданнях України опублікували статті, присвячені Л.Полтаві, Г.Нудьзі, питанням методики вивчення української мови та літератури на підставах Родоцентричної педагогіки тощо. Основні публікації
Виноски
|
||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
