Верхівський-Варакута Олександр

Верхі́вський-Вараку́та Олекса́ндр (приблизно 1891, Російська імперія, Полтавська губернія, Кременчуцький повіт, Омельницька волость, село Аврамівка — після 1952, місто Скрентон, США) — український громадсько-політичний, діяч, літератор.

Народився в сім'ї священика. Після завершення гімназії поступає до Полтавської духовної семінарії, де познайомився з Симоном Петлюрою, разом з ним брав активну участь у національній революційній роботі. У Полтаві розповсюджував нелегальну літературу серед солдатів, був заарештований, і в 1912 засуджений до служби у Сибірському дисциплінарному батальйоні. Перед самим засланням втік до Швейцарії, де належав до української громади (1915).

Далі з його життя відомо тільки те що він емігрував до США, і помер у містечку Скрентон, в Пенсільванії.

В 1952 році він писав, що завжди «відстоював демократичні ідеали нашого народу».

В Женеві у 1915 році видав російською мовою кілька памфлетів та збірку поезій.

• "Розвіяні по чужині" - полтавці на еміграції
• Наше листування: В інтересі історичної істини. Лист О. Верхівського. Репліка Є. Бачинського. Погляд «України» // Україна — Париж — 1952. — Ч. 7. — С. 593—596.