Верьовкіна Маріанна Володимирівна
Маріа́нна Володи́мирівна Верьо́вкіна (нім. Marianne von Werefkin; 29 серпня (10 вересня) 1860, Тула — 6 лютого 1938, Аскона, Швейцарія) — російська художниця, представниця експресіоністської течії в живописі. Життя та творчістьНародилася в сім'ї воєначальника, державного діяча Володимира Верьовкіна[ru] та Єлизавети Дараган (5 липня 1834 — 18 березня 1885), яка займалася іконописом та портретним живописом. За материнською лінією — онука письменниці та педагогині Анни Дараган[ru]. 1862 року разом із батьками переїжджає з Тули до Вітебська, де батька призначено військовим губернатором. Від 1868 до 1878 року сім'я живе у Вільно у зв'язку з призначенням глави сімейства на посаду начальника Віленського військового округу[ru]. 1872 року Маріанна вступає до Маріїнського вищого жіночого училища у Вільно, де здобуває освіту до 1876 року. 1879 року переїжджає до польського міста Люблін, де пробуде з батьками до від'їзду до Москви. Від 1883 року бере приватні уроки у Прянішникова в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, а також займається натюрмортом під керівництвом Полєнова. 1885 року, після смерті матері, переїжджає з батьком до Санкт-Петербурга, де знайомиться з Іллею Рєпіним і починає брати в нього уроки малювання. ![]() 1888 року під час полювання стався нещасний випадок: Верьовкіна прострелила собі долоню правої руки; відтоді вона вчиться тримати пензель між середнім та безіменним пальцями. У музеї Вісбадена[en] зберігається робота Рєпіна, на якій зображено Верьовкіну з перев'язаною рукою. 1889 року здійснює поїздку Кавказом. 1891 року познайомилася з Олексієм Явленським, теж учнем Рєпіна. 1892 року бере участь у XX виставці ТПХВ. Того ж року Рєпін скаже про Верьовкіну, що вона «російський Рембрандт», також порівнюватиме її з Веласкесом і Франсіско де Сурбараном. Після смерті батька 1896 року, переїхавши з Явленським до Мюнхена, на кілька років припинила малювати.[7] 1897 року Верьовкіна вирушає в подорож до Венеції разом з Явленським, Грабарем, Ажбе та Кардовським. 1905 року продовжила займатися живописом. Познайомилася з художниками Ф. фон Ленбахом та Ф. фон Штуком (1906). Більшу частину літа 1908 року провела разом з Явленським та Кандинським у будинку в Габріель Мюнтер у селищі Мурнау. Того ж року взяла участь у виставці Берлінського сецесіону та в салоні в Санкт-Петербурзі. 22 березня 1909 року разом з Кандинським, Явленським, Канольдтом[en] та Ербсле[de] засновує «Нове Мюнхенське художнє об'єднання[de]» (Neue Künstlervereinigung München, NKVM). Перша виставка об'єднання відбулася в галереї Таннгаузер у Мюнхені. На той час Верьовкіна цікавилася японським мистецтвом та ксилографією. 1910 року її роботи виставляються в Ризі та Санкт-Петербурзі. 1911 року разом з Явленським відвідує Париж, де зустрічається з Матіссом. 1912 року виставляла свої роботи спільно з групою «Синій вершник» (Der Blaue Reiter) у галереї «Der Sturm» у Берліні. На початку грудня 1912 року Верьовкіна та Явленський виходять із «Нового Мюнхенського художнього об'єднання». 1913 року взяла участь у виставці в Будапешті та в Першому німецькому осінньому салоні в Берліні. 1914 року переїхала разом з Явленським до Швейцарії, після чого бере участь у виставці в Дрездені, потім, спільно з групою «Синій вершник», у Гельсінгфорсі, Тронгеймі, Гетеборзі. 1917 року допомагають Олександру Сахарову в постановці балету в Лугано. Від 1919 року жила в Асконі (кантон Тічино). 1921 року остаточно розлучилася з Явленським. 1924 року заснувала художню групу «Велика ведмедиця»[de] (Der Große Bär), яка, як і сузір'я Великої Ведмедиці, яке включає сім яскравих зір, складалася з семи членів: Вальтер Гельбіґ[de], Отто Наймаєр[de], Ернст Фрік[de], Альберт Коглер[de], Гордон мак Кух[de], Отто ван Райс[de] і Ріхард Зевальд[de]. 1928 року Верьовкіна взяла участь у виставці групи «Велика ведмедиця» спільно зі Шмідт-Ротлуфом та Рольфсом у берлінській галереї Нірендорф. Останніми роками малювала плакати. Її друзі Кармен і Дієго Хагман підтримували її матеріально і захищали від бідності. Маріанна Верьовкіна померла в Асконі 6 лютого 1938 року. Похована на російському цвинтарі там само. Вибрані роботи![]()
Персональні виставки
Сім'я
Примітки
ЛітератураКниги
Статті
|
Portal di Ensiklopedia Dunia