Кардовський Дмитро Миколайович

Кардовський Дмитро Миколайович
Ілля Рєпін. «Портрет Дмитра Кардовського», 1897 р.
Народження	24 серпня (5 вересня) 1866[1]  Осуровоd, Переславський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія[1]
Смерть	9 лютого 1943(1943-02-09)[2][3][…] (76 років)
	Переславль-Залєський, Ярославська область, РРФСР, СРСР[2][1]
Країна	Російська імперія  СРСР
Навчання	юридичний факультет Московського університетуd (1891), Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1902) і Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник, графік, типограф, педагог, ілюстратор
Відомі учні	Жудіна Ольга Дмитрівна, Крамаренко Лев Юрійович, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Тільбергс, Басов Яків Олександрович, Шмаринов Дементій Олексійович, Тищенко Пантелеймон Лаврентійович, Наумов Павло Семенович, Кокель Олексій Опанасович, Агафонов Євген Андрійович, Гронець Максим Прокопович, Орлов Іван Іванович, Іванов Віктор Семенович, Фелічан Щенсни Коварськийd і Пантелєєв Іван Андрійович
Працівник	Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
У шлюбі з	Дела-Вос-Кардовська Ольга Людвігівна
Нагороди
Кардовський Дмитро Миколайович у Вікісховищі

Дмитро́ Микола́йович Кардо́вський (рос. Дмитрий Николаевич Кардовский; * 24 серпня (5 вересня) 1866, село Осурово (нині в складі міста Переславль-Залєський, Ярославська область РФ), Переславський повіт, Владимирська губернія, Російська імперія — † 9 лютого 1943, Переславль-Залєський, Ярославська область, РРФСР, СРСР) — російський і радянський художник, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1929).

Походив з дворянської родини. Навчався у Володимирській гімназії. По закінченні гімназії влаштувався у Московський університет, де закінчив юридичний факультет. Мав хист до мистецтва, що було престижним у дворянському середовищі. Водночас із навчанням в університеті відвідував Класи красних мистецтв Анатолія Гунста у період 1886-1891 рр.

Після навчання у Москві перебрався у Петербург, де влаштувався у Імператорську академію мистецтв, де навчався у класі Іллі Рєпіна та П.Чистякова.

Статки і стан дворянина дозволили йому виїхати за кордон і продовжити художню освіту у майстерні Ашбе у місті Мюнхен. Художнє становлення Кардовського розтяглося і ще 1901 року він знову став учнем у майстерні Рєпіна. Лише у віці 35 років він таки отримав звання художника.

Кардовський затримався у петербурзі і працював у художній академії. Офіційно з 1903 року він рахувався викладачем у Петербурзькій академії і помічником Іллі Рєпіна в його майстерні. 1907 року він як дворянин отримав посаду професора. Кардовський був серед засновників «Нового товариства художників», що проіснувало до 1917 року.

Відомо, що 1919 року він перебрався на житло у власний маєток неподалік міста Переяслав-Залеський. Став членом Переяслав-Залеського науково-просвітницького товариства. 1920 року перебрався у Москву, де знову став викладачем у ВХУТЕМАСі — ВХУТЕИНі, де працював до 1930 року. Напередодні (1929 року) отримав від більшовицького уряду звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР.

Два роки (1933—1934) був викладачем у Всеросійській (Ленінградській) академії мистецтв. Два останні роки життя мешкав у власному будинку у місті Переяслав-Залеський.

Був одружений. Дружина — Ольга Дела-вос-Кардовська, художниця, учениця Іллі Рєпіна, походила з України. Донька Катерина була дружиною академіка медицини П. Н. Веселкіна.

Учитель низки радянських художників (серед них Ольга Жудіна, Лев Крамаренко, Шилінговський Павло Олександрович, Яніс Робертс Тільбергс).

• 
  Кардовський Дмитро Миколайович. Обкладинка до віршів Гумільова
• 
  Кардовський Дмитро Миколайович. Ілюстрація до твору Чехова «Каштанка»
• 
  Кардовський Дмитро Миколайович. Ілюстрація до твору А.П. Чехова «Каштанка»
• 
  Кардовський Дмитро Миколайович. «Москва, захоплена вояками Наполеона у вересні 1812 року».

• Подобедова О. Дмитрий Николаевич Кардовский. — М., 1957.