Вестфальський мир

Вестфальський мир
Місце розташування	Prinzipalmarktd, Мюнстер, Священна Римська імперія[1] Osnabrück Town Halld, Оснабрюк, Священна Римська імперія
Момент часу	24 жовтня 1648[1][2]
Сторона, яка підписала	Священна Римська імперія, Шведська імперія, Французьке королівство, Іспанська імперія, Швейцарія і Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів
Вестфальський мир у Вікісховищі

Реформація

* 95 тез * Формула згоди * Контрреформація Рух і деномінації   Протестантизм Реформація в Німеччині Лютеранство Анабаптизм Реформація у Швейцарії Кальвінізм Реформація в Нідерландах Менонітство Реформація в Англії Англіканство Пуританство Реформація в Шотландії Пресвітеріанство Реформація у Франції Гугеноти Реформація в Польщі Социніанство Реформація в Італії Реформація в Чехії Ключові події   Лейпцизький диспут Вормський едикт Селянська війна в Німеччині Шпаєрська протестація Марбурзький диспут Аугсбурзький рейхстаг Аугсбурзький мир Вестфальський мир Діячі Реформації   Мартін Лютер (Німеччина, 1483—1546) Філіп Меланхтон (Німеччина, 1497—1560) Ганс Таусен (Данія, 1494—1561) Олаус Петрі (Швеція, 1493—1552) Ульріх Цвінглі (Швейцарія, 1484—1531) Жан Кальвін (Швейцарія, 1509—1564) Томас Кранмер (Англія, 1489—1556) Джон Нокс (Шотландія, 1514(?)—1572) Фаусто Соцціні (Польща, 1539—1604) Предтечі Реформації   Вальденси Авіньйонський полон Пап (1309—1377) Лолларди Західна схизма (1378—1417) Гуситські війни (1420 до ~ 1434) Північне Відродження Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Вестфа́льський мир 1648 (нім. Westfälischer Friede вимова [vɛstˈfɛːlɪʃɐ ˈfʁiːdə] ( прослухати)) — завершив Тридцятилітню війну 1618—1648 років. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648 року.

Ще в 1638 році Папа Римський і данський король закликали до припинення війни. Два роки після цього ідею підтримав німецький рейхстаг, який зібрався вперше після тривалої перерви. 25 грудня 1641 року відбулося підписання попереднього мирного договору, за яким імператор, що представляв також Іспанську імперію, а, з другого боку, Шведська імперія і Французьке королівство заявили про свою готовність скликати у вестфальських містах Мюнстері та Оснабрюці конгрес для укладення загального миру. У Мюнстері велися переговори між Французьким королівством і імператором. В Оснабрюці — між імператором і Шведською імперією.

Гостра боротьба розгорнулася вже навколо питання про те, хто має право брати участь у роботі конгресу. Франції і Швеції вдалося подолати опір імператора й домогтися запрошення князів імперії.

У підсумку конгрес вийшов найбільш представницькою нарадою в історії Європи: на ньому були присутні делегації 140 суб'єктів імперії та 38 інших учасників.

Імператор Фердинанд III Габсбург був готовий піти на великі територіальні поступки (більші, ніж довелося віддати насправді), але Франція зажадало таких поступок, про які він спочатку навіть не думав.

Імператор повинен був відмовитися від підтримки Іспанської імперії і не втручатися в справи Бургундії, яка формально була частиною імперії. Національні інтереси взяли гору над династичними. Імператор підписав усі умови фактично сепаратно, без іспанського кузена.

Укладений 24 жовтня 1648 року одночасно в Мюнстері та Оснабрюці мирний договір увійшов в історію під найменуванням Вестфальського.

Окремий договір, підписаний дещо раніше, припиняв війну між Іспанською імперією і Нідерландами. Вони, а також Швейцарія, визнавалися незалежними державами. Неврегульованою залишилася тільки війна між Іспанською імперією і Французьким королівством, яка тривала до 1659 року.

За умовами миру, Франція отримала Південний Ельзас і лотаринзькі єпископства Мец, Туль і Верден, Шведська імперія — острів Рюген, Західну Померанію і герцогство Бремен, плюс контрибуцію в 5 млн талерів. Саксонське курфюрство — Лузацію, Бранденбурзьке маркграфство — Східну Померанію, Магдебурзьке архієпископство і Мінденське єпископство. Баварське герцогство — Верхній Пфальц, баварський герцог став курфюрстом.

Сучасні історики розглядають Вестфальський мир як подію, яка заклала основи сучасного світового порядку — поділу світу на національні держави і появу пов'язаних з цим принципів міжнародного права. У деякому розумінні саме Вестфальський мир заклав основи сучасної Європи, більша частина якої входила в ті часи до сфери впливу Священної Римської Імперії.

Цей мир фактично зрівняв у правах реформоване християнство (різні протестантські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип — чия держава, того й віра. Окрім того, в міжнародній політиці з'явилось поняття Вестфальська система, яка забезпечувала суверенітет держави на своїй території.

Вивчаючи Вестфальський мир і Тридцятилітню війну в Європі, слід пам'ятати про інші події, які відбувалися в той час: англійська революція під проводом Кромвеля та українська визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, яка зробила свій внесок у розвал Речі Посполитої.

• Вестфальська система міжнародних відносин

• М. Т. Капітоненко. Вестфальський мир 1648 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Поршнев Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в неё Швеции и Московского государства. — М., 1976.
• Ивонина Л. И., Прокопьев А. Ю. Дипломатия Тридцатилетней войны. — Смоленск., 1996.
• Абрамсон М. Л., Гуревич А. Я., Колесницкий Н. Ф. История средних веков. — Москва., 1964.
• Шиллер И. К. История Тридцатилетней войны. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5.

• В. О. Щербак. Вестфальський мир 1648 р. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 496. — ISBN 966-00-0734-5.
• Вестфальський мир 1648 [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
• Leo Gross. “The Peace of Westphalia, 1648-1948” // The American Journal of International Law, Vol. 42,No. 1 (Jan., 1948), pp. 20-41.

1. ↑ ^{а б} Вестфальский мир // Венгрия — Вильно — 1928. — Т. 10. — С. 481.
   d:Track:Q43441793d:Track:Q43200248d:Track:Q20078554
2. ↑ Мякотин В. А. Вестфальский мир // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 122.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24360995d:Track:Q19908137d:Track:Q4310254d:Track:Q23892902