Винар Василь
Василь Вина́р (1870 — 27 січня 1924) — український педагог, професор Бучацької гімназії, керівник відділу освіти (повітовий шкільний інспектор[1]) Бучацького повіту ЗУНР[2]. ЖиттєписНародився в 1870 році. Навчав української[3] та латинської мов[4]. Іноді заступав хворого директора гімназії на початку 1900-х років[5]. Прийняв іспити в учнів Бучацького місійного інституту імені святого Йосафата під час війни восени 1918 року, після чого вони змогли продовжити навчання в гімназії[6]. Діяльний у Бучацькій повітовій філії товариства «Просвіта», був виконувачем обов'язків голови (місце-голова).[7] Разом з іншими діяльними українцями брав участь у встановлення влади української держави — ЗУНР — у листопаді 1918 року[8]. Один із дорадників міського посадника Бучача Климентія Рогозинського[9]. Зазнав переслідувань від польської окупаційної влади: його позбавили роботи, кілька разів ув'язнювали (тюрми Бучача, Чорткова, Станиславова, Тернополя).[10] ![]() Також викладав українську мову в жіночій учительській семінарії в Бучачі 1924 року[11]. Помер 27 січня 1924 року на 54-у році життя[1]. Похований на міському кладовищі на горі Федір (родинне поховання, поряд із могилою Софії Ілевич, недалеко від гробниці каноніків Потоцьких). Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia