Випадкова зустріч

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2017) Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (лютий 2017) Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2017)

Шаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: замовникШаблон:Визначна пам'ятка: невідомі параметри: розмір_зображення

Пам'ятник «Випадкова зустріч»
Випадкова зустріч
49°33′07.5″ пн. ш. 25°35′42″ сх. д. / 49.552083° пн. ш. 25.59500° сх. д. / 49.552083; 25.59500
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	м. Тернопіль, Сквер імені Шевченка
Скульптор	Стюарт Джонсон
Засновано	2002
Встановлено	2002 р.
Стан	частково збережена
Випадкова зустріч (Україна)

«Випадкова зустріч» — скульптурна композиція американського митця Джона Стюарта Джонсона^[en], подарована місту Тернополю американським меценатом Джоном Звожеком. Встановлена 2002 року у сквері імені Шевченка. Початково складалася з двох фігур - жінок ^[1], одну із фігур було викрадено у травні 2003 року.

Ініціатором встановлення скульптурної композиції був американець Джон Звожек (1929—2006) — архітектор із Прінстона, штат Нью Джерсі, який переїхав в Україну як волонтер Корпусу Миру і два роки працював у відділі екології у Тернополі^[2].

Працюючи в Тернополі, Джон Звожек показав чиновникам каталог скульптур Стюарта Джонсона^[3] (голова корпорації «Джонсон і Джонсон»). Його скульптури вражали оригінальністю і простотою. Усіх їх об'єднувала радість, усмішка, щастя — гасла життя і творчості відомого американця. Завершилося все пропозицією — чи не хотіли б тернопільські чиновники мати в місті одну із скульптур американського майстра. Тодішній начальник відділу екології Олег Соколовський вибрав композицію під назвою «Випадкова зустріч», яка найбільше відповідає духу міста, гармонійно вписується у його парковий ландшафт.

Американському скульпторові надіслали багато краєвидів Тернополя. Він був просто захоплений красою «міста парків та гідроспоруд» і пообіцяв зробити все, щоб ця скульптурна композиція якнайшвидше була в Тернополі. До речі, американець вирішив розлучитися зі своєю найдорожчою роботою.

Мистецьку цінність випадкової зустрічі двох жінок у парку Стюарт Джонсон визначив у 100 тисяч американських доларів. Ініціатори дуже сумнівалися, чи дозволить Конгрес вивезти цей мистецький витвір за межі США. А ще, окрім позитивного рішення нижньої палати парламенту, потрібні спеціальні дозволи ряду американських урядових установ. Коли було отримано всі погодження, скульптурна композиція, яка знаходилася в одному з парків США, була відправлення в Україну. Витвір мистецтва оформили як дипломатичний вантаж з уже меншою митною вартістю — 40 тисяч доларів. По дорозі скульптура зупинилася в Польщі, з невідомих джерел про це дізнаються урядовці Франції і просять скульптора привезти її до них на батьківщину та встановити в Парижі, але Джонсон відмовляє. Скульптурна композиція вирушає до Києва. Особи, близькі до тодішнього мера — Олександра Омельченка, висловили бажання залишити скульптуру у столиці.

Здолавши багато перепон, робота відомого скульптора Стюарта Джонсона прибуває в Тернопіль. І у березні 2002 року її встановлюють в центральному сквері. Тернопіль став першим містом у Європі, що отримав скульптуру митця^[4]. Його роботи прикрашають сквери США, Японії та Індії.

Проте тривала «Випадкова зустріч» недовго — менш ніж за рік після встановлення, одну із двох металевих співрозмовниць було викрадено. Її викрали на світанку, на бульварі з цілодобовим освітленням. Злодія не знайшли, скульптуру також; і от уже багато років пані в елегантному блакитному костюмі не має компанії. Але залишена пані не така вже й самотня. Прогулюючись сквером, багато місцевих жителів та приїжджих люблять посидіти та фотографуватися із нею.

• Пам'ятник «Бджілці-трудівниці»

1. ↑ Цебрій, Євгенія (24 лютого 2019). Як колись виглядала скульптура «Випадкова зустріч» у Тернополі. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
2. ↑ Мороз, Володимир (2 червня 2014). Вісім років без Джона Звожека. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
3. ↑ Джонсон — самый китчевый скульптор Америки. Секреты Большого Яблока (рос.) . Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
4. ↑ Колодій, Наталя (27 червня 2017). Тернопіль — перше місто в Європі, де встановлено композицію мультимільйонера. Доба. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 21 березня 2022.

• СУМНИЙ КІНЕЦЬ «ВИПАДКОВОЇ ЗУСТРІЧІ». Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
• Like позитивні новини - Like тернопільські позитивні новини. Like позитивні новини - Like тернопільські позитивні новини (укр.). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2017.