Виржиківський Роман Романович
Рома́н Рома́нович Виржикі́вський (інший варіант написання прізвища — Виржиковський; 28 липня 1891, місто Поті, Грузія — 3 вересня 1937) — український геолог. БіографіяНародився в сім'ї лікаря, поляка за національністю. 1911 року закінчив чоловічу гімназію в Кутаїсі. 1916 року 25-річний Роман Виржиківський закінчив природниче відділення Київського університету. У 1920-х роках працював в Українському геологічному комітеті, в Києві — в Гідрометеорологічному інституті і в Інституті геологічних наук. Від 1935 року — завідувач кафедри Харківського університету. Уперше заарештовано 15 квітня 1933 року внаслідок доносу: кулясті конкреції фосфоритів з його колекції на базі експедиції було прийнято за боєприпаси. Справа припинили 11 листопада 1933 року. Удруге заарештовано 2 квітня 1937 року. Через два місяці допитів «зізнався» в приналежності до контрреволюційної організації «Академічний центр», на чолі якої стояв академік Микола Світальський. Засуджено за статтею 54, пункти 6—8 і 11 Карного кодексу УРСР. Виїзна сесія Військової Колегії Верховного суду СРСР, що відбулася у вересні 1937 року, на підставі статті 54, пункти 6—8 і 11 Кримінального кодексу УРСР засудила Виржиківського до вищої міри покарання — розстрілу. Вирок виконано 3 вересня 1937 року. Посмертно реабілітовано 23 листопада 1956 року. ПраціРоман Виржиківський склав перші геологічні карти Поділля та Молдови, опублікував численні роботи з гідрогеології, стратиграфії, тектоніки, геоморфології, про родовища нерудних корисних копалин. Серед видань:
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia