Площа 124 га. Перебуває у віданні ДП «Надвірнянське лісове господарство» (Бистрицьке л-во, кв. 62).
Територія дендропарку видовжена з північного заходу на південний схід, займає схили вододільного хребта між річками Рафайловець і Салатрук, які є притоками Бистриці Надвірнянської, у масиві Скибових Ґорґан, на висоті 900—1300 м над рівнем моря. Розташований у зоні смереково-ялицево-букових і чисто смерекових лісів, домішкою останніх у рамках Бистрицького лісництва є сосна кедрова європейська, у верхній частині — сосна гірська (жереп).
Дендропарк розташований у прохолодній кліматичній зоні. За даними метеопункту Довжинець (820 м над р. м.) абсолютний температурний мінімум −35,2 °C, максимум +30,1 °C, середня річна температура повітря +4,5 °C, річна кількість опадів 1000 мм. Тут переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, що утворились на продуктах вивітрювання карпатського флішу та елювію-делювіюямненського пісковика. За механічним складом переважають щебенисті суглинки.
Це — єдиний дендропарк в Україні, що розташований вище 1000 м над рівнем моря.
Історія
Кедровий масив дендропарку
Дендрарій створено 1963 року[1]. Для високогірного дендрарію комісією у складі П. А. Трибуна, Ю. В. Юркевича та В. С. Краузе було вибрано ділянку в Бистрицькому лісництві на площі 91,8 га. З 1981 року дендрарій є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення; сучасний природоохоронний статус — з 1983 року[2]. У 1988 році площу збільшено до 124 га.
Для підготовки садівного матеріалу лісовим управлінням Львівського раднаргоспу було організовано заготівлю лісового насіння в гірських районах СРСР і за кордоном. Паралельно готували територію під засів. Із відведеної під дендропарк площі 64,8 % становили вітровали 1957—1964 рр. До складу парку ввійшли смерекові насадження (12,6 га) і полонина «Явірчик». Територію очищували від захаращеності, через кожні 50—100 м нарізали горизонтальні стежки і вертикальні серпантини.
Розсадник лісових культур
Перші посадки інтродуцентів розпочато у 1967 році, коли було висаджено 66 видів дерев і чагарників, через 5 років їх уже було 277, а через 30 (1997) — 424 види та форми.
Протягом 1973—1979 років Карпатською філією УкрНДІЛГА[3] під керівництвом К. К. Смаглюка у співдружності з працівниками Надвірнянського лісокомбінату у верхній частині дендропарку на площі 14,8 га закладено різні види кедрової сосни. Висотно-інтродукційні культури закладались також у дендрарії під керівництвом П. І. Молоткова і Р. М. Яцика.
Для впорядкування робіт інженер Надвірнянського держлісгоспу Тарас Миколайович Олексів протягом 1978—1983 років опрацював проєкт розвитку дендрарію, згідно з яким передбачено випробувати 897 інтродукованих видів та форм дерев і чагарників, а також висадити для порівняння 33 аборигенні породи. Рослини передбачено розташовувати ценотичними угрупуваннями. На полонині «Явірчик» заплановано створити альпінарій, куди мають бути зібрані рідкісні та зникаючі види рослин. Також до проєкту доклали значних зусиль кандидат наук Р. В. Кармазін, майстер М. Д. Клюшта, інженер-селекціонер В. І. Питлюк та багато інших.
↑Розпорядження управління лісового господарства, лісової та деревообробної промисловості Львівського раднаргоспу від 14.08.1963 р. № 38-ІІ-16/335 об'єднанню «Прикарпатліс», Надвірнянському та Івано-Франківському лісокомбінатам про створення високогірного та рівнинного дендраріїв
↑Постанова Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983 р. № 311
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 4 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
