Вишатичі (село)

Село Вишатичі пол. Wyszatyce Колишня церква Преображення Господнього у Вишатичах (1936 р.) Координати 49°51′00″ пн. ш. 22°53′00″ сх. д. / 49.85° пн. ш. 22.8833° сх. д. / 49.85; 22.8833 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Журавиця Перша згадка 1293 Населення 1410 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-722 Автомобільний код RPR SIMC 0613889 GeoNames 754459 OSM ↑3012647 ·R (Гміна Журавиця) Вишатичі Вишатичі (Польща) Вишатичі Вишатичі (Підкарпатське воєводство)  Вишатичі у Вікісховищі

Вишатичі (пол. Wyszatyce) — село в Польщі, у гміні Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1410 осіб (2011^[1]). За статистичними даними гміни Журавиця, у 2002 році в селі проживало 1417 жителів у 341 господарстві. Частина Вишатич має назву Колонія.

Вишатичі розташовані приблизно за 9 км на північний схід від Журавиці і за 12 км від Перемишля. Географічно місто розташоване у Долині Нижнього Сяну.

Вишатичі є одним з найдавніших сіл перемишльського краю і регіону. Історичні джерела повідомляють^{[джерело?]}, що село існувало вже в 1293 році. Назва села походить від прізвища руського боярина Давида Вишатича, ймовірно, засновника поселення.

Село згадується у судових книгах перемиського гродського суду під 1406 роком.^[2] Село входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1890 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі проживав 1621 мешканець у 310 будинках та 73 мешканці у 7 будинках фільварків Вишатичі й Геліха (828 греко-католиків, 862 римо-католики і 54 юдеї).^[3]

Після окупації ЗУНР поляками шляхом кривавої війни у 1919—1939 рр. село належало до Перемишльського повіту Львівського воєводства, гміна Журавиця. У 1939 році в селі проживало 1810 мешканців, з них 880 українців, 915 поляків і 15 євреїв^[4]. Місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в внаслідок Люблінської угоди село відійшло до Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР і на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.^[5]

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Перша звістка про наявність церкви у селі походить від 1390 р. Дубова церква побудована в 1600 році (існувала до 1908 року), у 1692 р. перейшла до греко-католицької структури. На її місці 1936 змуровано нову церкву Преображення Господнього, яка почала діяти 1946. У результаті акції «Вісла» греко-католицьку спільноту депортували на західні землі, церква сплюндрована і перетворена на склад добрив. Нині стоїть пусткою.

• Левко Марко (1903—1976) — український актор.

• Слабошпицький, М. Пам'яті Святослава Ключника [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] / Михайло Слабошпицький // Літературна Україна. — 2012. — № 40 (18 жовт.).

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.