Владимиров Сергій Сидорович
Сергій Сидорович Влади́миров (нар. 10 жовтня 1907, Знам'янка — пом. 30 квітня 1981, Сімферополь) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1946 року, з 1948 року — її голова. БіографіяНародився 27 вересня [10 жовтня] 1907 року у містечку Знам'янці (нині місто у Кіровоградській області України). Упродовж 1936—1941 років навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Ленінграді. Його викладачами були зокрема Борис Йогансон, Михайло Бернштейн, Олександр Зайцев, Володимир Сєров, Семен Абугов. Під час німецько-радянської війни, у військовому званні лейтенанта, служив на Дунайській військовій флотилії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (29 серпня 1945)[1]. Протягом 1946—1980 років працював на Кримському художньо-виробничому комбінаті, одночасно у 1948—1952 роках викладав на кафедрі живопису в Сімферопольському художньому училищі. Серед учнів: Степан Голуб, Олег Грачов, Микола Лядовський, Павло Мірошниченко. Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Беспалова, № 35, квартира № 10. Помер у Сімферополі 30 квітня 1981 року. ТворчістьПрацював в галузі станкового живопису, створював переважно пейзажі. Серед робіт:
Виконав серію етюдів і малюнків «Дунайці у боротьбі за батьківщину» (1944—1945). Брав участь в обласниз, республіканських та всесоюзних мисецьких виставках з 1940 року. Персональні виставки відбулися у Сімферополі у 1945 і 1987 (посмертна) роках. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia