Владислав II Оломоуцький

Владислав II Оломоуцький
Народився	невідомо  невідомо
Помер	1165
Конфесія	католицька церква
Рід	Пржемисловичі
Батько	Собіслав I
Мати	Аделаїда Адлета
Брати, сестри	Вацлав II, Олдрих Оломоуцький, Марія Богемська і Собіслав ІІ
Медіафайли у Вікісховищі

Владислав II (? — 1165) — князь Оломоуца з 1137 року, старший син князя Богемії Собіслава I і принцеси Аделаїди.

І по материнській, і по батьківській лінії походив від великих князів Київських. Правнук Великого князя Київського Святополка Ізяславича.

Рік народження Владислава невідомий.

1137 року Владислав отримав від свого батька, князя Богемії Собіслава I, в уділ Оломоуцьке князівство.

Бажаючи забезпечити успадкування своїм синам Богемського престолу, Собіслав I вирішив змінити закон про престолонаслідування Бржетислава I, за яким Богемську корону успадковував старший представник династії Пржемисловичів. Він вирішив замінити його принципом спадкування за перворідством. Для цього 1138 року зібрав сейм у місті Садська, на якому запропонував затвердити своїм спадкоємцем старшого сина Владислава. Сейм пішов назустріч Собіславу і затвердив Владислава його спадкоємцем, однак це рішення викликало невдоволення інших Пржемисловичів. І коли 1139 року Собіслав під час полювання захворів, князі таємно зібралася у Вишеграді, де було вирішено не звертати увагу на рішення сейму.

Собіслав помер 14 лютого 1140 року. А вже 17 лютого новий сейм затвердив князем Богемії Владислава, сина іншого князя Богемії Владислава I — брата Собіслава I. Новий князь цього ж року позбавив Владислава Оломоуцького князівства, повернувши його Отто ІІІ, синові колишнього князя Оломоуца Оти II.

Незадоволені тим, що новий Богемський князь проявив себе повновладним правителем, чеські князі на чолі з жупаном Начератом, 1142 року повстали. Приєднався до повстання і Владислав, син Собеслава I.

Хоча повстанці спочатку й мали успіх, і навіть взяли в облогу Прагу, у підсумку Владислав ІІ (син Владислава І) переміг і колишній Оломоуцький князь Владислав (син Собіслава І) був змушений виїхати в Угорщину.

Був одружений. Дружина: з 1152/1155 N, донька маркграфа Бранденбурга Альбрехта I і Софії фон Вінценбург. Дітей не було.

Про подальшу долю Владислава відомо мало. У 1146 році він зустрічався з князем Владиславом II. Востаннє ім'я Владислава згадується у 1165 році. Дітей він не залишив, а його претензії на Богемський престол успадкував молодший брат Собіслав ІІ.

Владислав ІІ веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

• Jörg K.Hoensch Histoire de la Bohême Éditions Payot Paris (1995) (ISBN 2228889229)
• ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
• Novotný Václav. České dějiny I./II. Od Břetislava I. do Přemysla I. — Praha: Jan Laichter, 1913.